06.05.26
Справа № 631/704/25
Провадження № 1-кп/642/380/26
05.05.2026 м. Харків
Колегія суддів Холодногірського районного суду м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна, -
У провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023220000000426 від 19.04.2023 року, зокрема, відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
30.04.2026 на адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання вказано, що ОСОБА_7 належить автомобіль «MAZDA 6», 2019 року випуску, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , який 28.01.2025 постановою визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2025 року у справі № 643/1641/25 на вищевказаний автомобіль накладено арешт та вирішено передати транспортний засіб, який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , та перебуває на майданчику зберігання транспортних засобів ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 106, у порядку та на умовах, визначених ст.ст.19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Окрім того, на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 23.01.2025 року у справі №643/934/25, за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , 28.01.2025 року проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Apple iPhone» ІМЕІ І: НОМЕР_6 та грошові кошти в сумі 4900 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США - 49 шт.) та 100 євро (купюри номіналом 50 євро - 2шт.), які належать ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2025 року у справі №643/1644/25 на вказаний мобільний телефон «Apple iPhone» ІМЕІ І: НОМЕР_6 та грошові кошти накладено арешт, а ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2025 року вирішено передати грошові кошти в сумі 4900 доларів США та 100 євро, які належать ОСОБА_7 , Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, у порядку КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Просив скасувати арешт, в частині володіння та користування щодо вилученого майна, а саме на автомобіль «MAZDA 6» 2019 року випуску, мобільний телефон «Apple iPhone» ІМЕІ І: НОМЕР_6 та грошові кошти в сумі 4900 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США - 49 шт.) та 100 євро (купюри номіналом 50 євро - 2шт.),
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання про скасування арешту майна на підставах зазначених у клопотанні. Показав, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2025 року на автомобіль «MAZDA 6» державний номерний знак « НОМЕР_3 » накладено арешт. Вказаний автомобіль придбано у кредит та який знаходиться у заставі.Зберігання в неналежних умовах автомобіля «MAZDA 6» державний номерний знак « НОМЕР_3 » призведе до знищення автомобіля та неможливості подальшої його експлуатації. Також накладено арешт на мобільний телефон «Apple iPhone» та грошові кошти в сумі 4900 доларів США та 100 євро, які отримані ОСОБА_7 у борг у сусіда.Що стосується мобільного телефону «Apple iPhone», то на даний час всі дані, що могли бути на пам'яті телефону вилучені та вивчені, і проведені всі необхідні слідчі дії, у зв'язку з чим подальший арешт в частині володіння і користування втратив свою актуальність. Сам по собі мобільний телефон не містить на собі слідів злочину, не є знаряддям злочину і після проведення всіх слідчих дій не містить будь якого доказового інтересу при розгляді кримінального провадження. Тобто під час дії воєнного стану, у ОСОБА_7 відсутня можливість користуватися автомобілем, повернути борг та спілкуватися телефоном з рідними. Тому просив скасувати арешт, в частині володіння та користування щодо вилученого майна, а саме автомобіля «MAZDA 6», телефону та грошових коштів та повернути їх власнику.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується в особливо тяжких злочинах, арешт носить не формальний характер і його метою є збереження речових доказів, які судом наразі не досліджуються. Зазначений арешт необхідний для забезпечення відшкодування завданих збитків та задоволення цивільного позову.
Також в письмових запереченнях прокурор зазначив, що доводи захисту про завершення слідчих дій не впливають на необхідність забезпечення цілей арешту майна відповідно до ст. 170 КПК України, зокрема збереження речових доказів, виконання вироку в частині майнових стягнень та можливої конфіскації та спеціальної конфіскації. На теперішній час кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, тому речові докази не досліджені судом безпосередньо, не виключена необхідність їх повторного дослідження та суд не надав їм остаточної оцінки. Щодо доводів про неналежні умови зберігання автомобіля, то вказані обставини самі по собі не є підставою для скасування арешту, оскільки КПК України не ставить можливість арешту майна у залежність від умов його зберігання, крім того автомобіль передано в управління АРМА саме з метою забезпечення збереження його економічній вартості. Втручання у право власності у даному випадку здійснено на підставі закону, переслідує легітимну мету, є обґрунтованим та пропорційним.
Інші учасники процесу були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання не з'явилися, клопотань чи заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Колегія суддів, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, заперечення прокурора, дійшла до такого висновку.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому, підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України, Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування.
Щодо доводів заявника та його представника про скасування арешту майна, суд зазначає таке.
Як вже було вищезазначено, ОСОБА_7 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, а саме участь у злочинній організації, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Вилучені грошові кошти можуть підлягати конфіскації на підстави вище викладених обставин.
28.01.2025 в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 та вилучено зазначені його представником речі, автомобіль та грошові кошти. Вилучені предмети відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, так як могли зберегти на собі сліди вчинення злочину, та відомості щодо обставин його вчинення у вигляді дзвінків, переписок з іншими особами, обмін інформацією, фотографії документів тощо, що може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Суд акцентує увагу, що у вказаному кримінальному провадженні міститься цивільний позов представника потерпілої особи, а саме Старовірівської сільської ради Берестинського району Харківської області.
Тобто, до ухвалення рішення по справі суд має право скасувати арешт майна лише з двох підстав, а саме: 1) у разі доведення існування обставин, які підтверджують, що арешт накладено необґрунтовано або 2) у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, за наявності яких суд може встановити такі підстави, однак тлумачення зазначеної норми свідчить, що, перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Така підстава як необґрунтованість накладеного арешту не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого судового рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».
Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно з урахуванням обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту.
При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України) суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту, покладається обов'язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Поряд з цим, в ході розгляду вказаного клопотання не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна або арешт накладений необґрунтовано.
У свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі потреби кримінального провадження виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому таке втручання держави у право власності є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Крім того, суд звертає увагу, що питання дослідження доказів відбувається судом в ході розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, при цьому, доля речових доказів вирішується судом згідно ст.ст. 100, 373 КПК України під час ухвалення вироку у справі.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 369-372, 392, 394 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.05.2026.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3