05.05.2026
Справа №642/2771/26
Номер провадження 3/642/621/26
05 травня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -
30 березня 2026 року, о 17-30 годині, в м. Харків, вул. Рилєєва, 21, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на транспортний засіб DAIHATSU TERIOS, д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 30 березня 2026 року, о 17-30 годині, в м. Харків, вул. Рилєєва, 21, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
У судове засідання особа, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 з'явився, вину не визнав, подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Клопотання обґрунтоване тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази події ДТП, відсутня відео фіксація моменту ДТП. Також вказував, що схема місця ДТП складена за його відсутності, не містить зображення обох транспортних засобів. Крім того, посилається на те, що долучений до протоколу відеозапис містить відомості щодо пошкоджень на т/з OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме ушкодження правої передньої фари та капоту, проте відсутні докази щодо отримання цих пошкоджень саме внаслідок даної події. Вказує, що наявні пошкодження його транспортного засобу не відповідають механізму ДТП, викладеному у протоколі. Посилаючись на те, що не доведено належними доказами його винуватість у ДТП, відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.. 122-4 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та вказала, що доводи ОСОБА_1 безпідставні, адже коли вона рухалась до вул.. Рилєєва та зупинилась, й безпосередньо після того, як вона відчула удар позаду у т/з DAIHATSU TERIOS, д.н.з. НОМЕР_2 , яким вона керувала, вона вийшла з авто тримаючи в руках мобільний телефон, та зафіксувала на фото транспортний засіб, який здійснив зіткнення, та це OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Вона запропонувала водію вийти з авто та повідомила, що має намір викликати поліцію, проте він поїхав з місця ДТП. На її транспортному засобі було пошкоджено задній бампер, що відображено працівниками патрульної поліції на схемі, та працівниками страхової компанії. Також потерпіла продемонструвала у судовому засіданні фото на мобільному телефоні з місця події, на якому зафіксовані транспортні засоби безпосередньо після моменту ДТП. Вказане фото вона пред'явила працівникам патрульної поліції, та через деякий час було виявлено т/з під керуванням ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши учасників та дослідивши матеріали справи:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628053 від 30.03.2026 р. та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №6280616 від 30.03.2026 р, схему місця ДТП від 30.03.2026 року, відеозаписи, що долучені до матеріалів справи, пояснення водія, відомості, що містяться у рапортах, приходить до висновку про винність водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
При цьому суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Диспозиція ст.124КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має дотримуватись кожний водій, що керує транспортним засобом.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 13.1 ПДР, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (пункт 13.1 ПДР України).
За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Загальні положення Правил дорожнього руху України, терміни, що наведені у Правила мають такі значення:
безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру;
безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;
безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
З урахуванням наведених правил дорожнього руху, його положення не мають конкретного цифрового виразу та дотримання безпечної дистанції, інтервалу та швидкості обумовлено конкретними дорожніми умовами.
Так, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 13.1 ПДР, згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення саме цього пункту ПДР водієм повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, та такі його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Разом з цим, вимоги пункту 2.10 «а» ПДР України зобов'язують водія у разі причетності до ДТП негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність встановлена статтею 122-4 КУпАП, яка настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні.
Виходячи із системного аналізу статті 122-4 КУпАП, суд зазначає, що обов'язковими ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є:
1)наявність факту ДТП, або причетність до такої події;
2) обізнаність водія про ДТП;
3) дії водія спрямовані на залишення місця ДТП.
На місті пригоди, 30.03.2026 поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628053 стосовно водія ОСОБА_1 за невиконання ним вимог пункту 13.1 ПДР України.
Зі схеми місця ДТП, складеної за місцем пригоди слідує, що вона містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортний засіб потерпілої, координати його розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено характеризуючі дані транспортного засобу та відомості про його пошкодження.
Вказана схема відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853), будь-яких порушень, які б впливали на допустимість її як доказу, судом не встановлено.
При цьому відсутність на схемі зображення транспортного засобу, причетного до ДТП, яким керував ОСОБА_1 , відсутність його при складанні схеми місця ДТП, обумовлено саме тим, що ОСОБА_1 залишив місце ДТП.
Отже, доводи ОСОБА_1 щодо недопустимості доказу, а саме схеми місця ДТП, судом не приймаються.
Також працівниками поліції відібрано пояснення водія ОСОБА_2 , які є аналогічними тим, що вона давала у судовому засіданні.
Судом під час судового розгляду також було здійснено перегляд відеозапису з бодікамер працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано обставини виявлення о 17-58 год транспортного засобу OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за орієнтуванням, та повідомлено йому що він був учасником ДТП та залишив місце ДТП, на що він в ході спілкування повідомляв, що поспішав на роботу, також висловлював невдоволення щодо зупинки транспортного засобу потерпілою. Також на відеозаписі вбачаються незначні пошкодження на передній лівій частині транспортного засобу. В ході спілкування із ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції також виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, проведено на місці його огляд на стан сп'яніння, та за результатом складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заперечення ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять жодного доказу щодо причетності до адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, спростовані доказами наявними в адміністративній справі, показами потерпілої.
З врахуванням викладеного, приходжу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими доказами, наведеними вище, у своїй сукупності та взаємозв'язку є достатніми для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та за ст.. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
При накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, наслідки правопорушення. При цьому, суддя вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста ) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3 400 (три тисячі чотириста ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі на користь держави в розмірі 665,60 грн.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.
Суддя О.В. Бородіна