Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/530/2026 Справа № 641/3609/26
06 травня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за №62023170020003326 від 19.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У підготовчому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ухвалою слідого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 12.03.2026 року, обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.05.2026. На даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, підстави застосувати більш м'який запобіжний захід відсутні, зокрема прокурор вказала, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, враховуючи, що строк дії ували спливає, прокурор вважала за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому засіданні проти клопотання прокурора не заперечував.
Захисник підтримала позицію свого підзахисного.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшились та враховуючи характер і фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Отже, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати свідків, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд приходить до висновку , що раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід продовжити на 60 днів.
В ході підготовчого судового засідання учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.
Угод про визнання винуватості чи про примирення в порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надходило. Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. При його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено. Кримінальне провадження підсудне Слобідського районному суду м. Харкова. Проти відкритого судового розгляду учасники підготовчого провадження не заперечували.
Судом з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді, визначено, що проведення судового розгляду буде здійснюватися суддею одноособово.
Отже, судом вчинено всі необхідні дії з підготовки кримінального провадження до судового розгляду, а тому наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, строком на 60 днів, тобто до 04 липня 2026 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відомості в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020003326 від 19.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, в судове засідання , на 10 год. 00 хв., 15 травня 2026 року в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 5 днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженю не підлягає.
Суддя- ОСОБА_1