621/332/26
2/621/1012/26
іменем України
(заочне)
06 травня 2026 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
04.02.2026 адвокат Єна Л. А. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_3 з наступною вимогою: розірвати шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 26 червня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 57.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26 червня 2010 року сторони зареєстрували шлюб. Мають спільну малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
Спір про поділ майна та місце проживання дитини відсутній.
Викладені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.02.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 24.03.2026.
24.03.2026 у зв'язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 06.05.2026.
06.05.2026 сторони повторно на судовий розгляд не прибули.
Представник позивача Єна Л. А. надіслала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, хоча мав для цього достатньо часу.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18).
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого представник позивач не заперечувала, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 підтверджується, що сторони перебувають у шлюбі з 26 червня 2010 року, мають спільну малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11, 12).
З копій паспорта громадянина України НОМЕР_3 , вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5, 6).
З копії паспорта громадянина України НОМЕР_4 та довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 210 від 05.02.2026, вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8-10, 19).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно до частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі статтею 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Спір про поділ майна та місце проживання дитини у цій справі відсутній.
За таких обставин, оскільки позивач наполягала на розірванні шлюбу, а відповідач відзив проти позовної заяви не подав, чим виявив байдуже ставлення до збереження сім'ї, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечило б інтересам позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява про розірвання шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішував.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 26 червня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 57, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .
Повне рішення складене 06.05.2026.
Головуючий: В. В. Овдієнко