Справа № 344/8492/26
Провадження № 1-кс/344/3447/26
04 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091010000777 від 02.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий ОСОБА_4 , звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_3 , в якому просить застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання вказано про те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, у невстановленому місці, 29.04.2026 року о 17 год 06 хв, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , через telegram-канал «Кратом Україна» за грошові кошти в сумі 3145 гривень, які він у невстановлений спосіб перерахував на банківський рахунок АТ «А-банк» (Акцент банк) IBAN НОМЕР_3 на ім'я ФОП ОСОБА_7 , незаконно придбав паперовий зіп-пакет із подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), що віднесена до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, т 02.05.2026 року о 12 год 26 хв забрав у приміщенні відділення № 17 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться по вул. Любомира Гузара, 49, у м. Івано-Франківську, шляхом отримання посилки із вмістом психотропної речовини та незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Цього ж дня, близько 13 год 50 хв під час здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Івано-Франківська, працівниками Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, по вул. Заклинських, 2, в м. Івано-Франківську, зупинено ОСОБА_5 , у ході спілкування з яким, у працівників виникли підстави вважати, що ОСОБА_5 незаконно зберігає при собі речовини, обіг яких заборонено. Діючи на підставі статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області було прийнято рішення про проведення поверхневої перевірки ОСОБА_5 , під час якої останній повідомив, про зберігання в посилці обмеженої в обігу речовини.
У подальшому, 02.05.2026 року в період часу з 16 год 02 хв по 16 год 25 хв по вул. Заклинських, 2, в м. Івано-Франківську, в ході проведення огляду місця події працівниками поліції слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів без мети збуту, добровільно видав посилку, всередині якої знаходився полімерно-паперовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта, є подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), які віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 96,087 грама, що згідно Наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протоколами допитів свідків, протоколом огляду предмету та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України, тобто безпосередньо після вчинення інкримінованого йому злочину.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання від 5 до 8 років позбавлення, який усвідомлюючи понесення відповідальності, може покинути межі Івано-Франківської області та переховуватись від органу досудового розслідування;
- вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний не навчається, не працює, джерело його доходів невідоме, стійкі соціальні зв'язки відсутні.
На думку сторони обвинувачення, інші види запобіжних заходів застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання спробам ОСОБА_8 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незважаючи на покладені на нього обов'язки, викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий підтримав думку прокурора, просив клопотання задоволити.
Захисник у судовому засіданні вказав, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, проживає з батьками, працює неофіційно на будівництві. Просив клопотання задоволити частково застосувати до підозрюваного нічний домашній арешт із забороною покидати місце проживання в період часу з 05:00 год. до 22:00 год.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Проживає із батьками. Нещодавно повернувся із закордону, де займався тимчасовими підробітками. До затримання неофіційно працював на будівництві, середньомісячний дохід становить 25000 грн.
Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників розгляду клопотання, перевіривши матеріали клопотання, дійшла наступного висновку.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010000777 від 02.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.05.2026, 02.05.2026 о 16 год. 02 хв., ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
02 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів та рослин,обіг яких обмежено в особливо великих розмірах без мети збуту.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протокол місця огляду від 02.05.2026, протокол огляду відеозапису від 02.05.2026, протокол допиту свідка від 02.05.2026, протокол допиту свідка від 03.05.2026.
Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання від 5 до 8 років позбавлення, який усвідомлюючи понесення відповідальності, може покинути межі Івано-Франківської області та переховуватись від органу досудового розслідування. Також, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не навчається, не працює, джерело його доходів невідоме.
Відтак, слідчий суддя дійшла висновку, що вказані ризики існують, оскільки відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Одні лише доводи підозрюваного про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при наявності соціальних зв'язків з батьками, не можуть бути єдиною беззаперечною підставою, та гарантією того, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов'язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення з урахуванням встановлених конкретних обставин саме даного кримінального провадження, не нівелюють їх.
Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу. Так, одного лише твердження, прохання сторони захисту обрати інший більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, не достатньо для переконання, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов'язків за наявності загрози у покаранні за вчинене кримінальне правопорушення.
Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови», заява №9190/03).
Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).
При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, середнью освіту, не одружений, раніше не судимий.
Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину: за ч. 3 ст. 309 КК України. Враховуючи підвищену суспільну небезпеку такого діяння, проблема наркозлочинності, яка порушує права всіх людей (в тому числі й таких, що не вживають наркотичні речовини) на життя і здоров'я, безпечне середовище, є однією з найгостріших соціальних і правових проблем. А також те, що за інкриміноване кримінальне правопорушення, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, за підозрою у вчиненні ним в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої непроцесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, особливо в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України.
У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення ним перешкод слідству у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінальних правопорушень (характером кримінальних правопорушень згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.
Задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування домашнього арешту, не здатне запобігти вищевказаним ризикам. Також окрім факту проживання з батьками, неповнолітніми братом та сестрою, молодий вік, належних доказів, які б повно характеризували особу не має.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої не процесуальної поведінки, більше того в умовах воєнного стану. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.
Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років (ч. 3 ст. 309 КК України
Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , та інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку. При цьому, слідчий суддя враховує, що відсутність офіційних доходів не завжди відображає реальний матеріальний стан, протилежне стороною захисту не спростовано. Крім цього, заставодавцем може бути відмінна від підозрюваного особа.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Строк дії ухвали до 29 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 ( шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк : ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки на строк до 29 червня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- не відлучатись із м. Івано-Франківська без дозволу уповноваженої особи;
-утримуватись від спілкування із свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 29 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Повний текст ухвали - 05.05.2026.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1