Справа № 198/286/26
Провадження № 2-а/0198/1/26
05.05.2026
іменем України
05 травня 2026 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., розглянувши адміністративну позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,
Представник Павлоградського РТЦКтаСП звернувся до Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд вважав, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням статей 160, 161, 2832 КАС України, адже позивачем не було сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви, а також не зазначено та не надано докази, які підтверджують викладені в мотивувальній частині обставини, зокрема, щодо наявності у відповідача ОСОБА_1 права керування транспортним засобом.
Ухвалою від 28.04.2026 позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач звернувся до суду з заявою про усунення недоліків. При цьому одночасно з заявою представник позивача подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, загалом обґрунтовуючи його посиланням на право юридичної особи в умовах воєнного стану звернутись до суду з таким проханням та практикою Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя у світлі належної оцінки фінансових можливостей осіб, що звертаються до суду.
Суд, розглянувши вказане клопотання та ознайомившись з заявою про усунення недоліків позову, доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких позивача можливо було б звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову до суду за вказаних вище обставин відсутні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, на яку посилається представник позивача, дійсно зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, але тільки враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. Однак, при цьому у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також сформулювала висновок про і те, що звільнення (відстрочення) юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, для вирішення питання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому можливе обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за звернення до суду та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Питання ж необхідності звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні заявника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану та право сторони подати клопотання про відстрочення не може бути підставою для безумовного відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з наведених представником підстав задоволенню не підлягає.
Також суд наголошує, що посилання державного органу на практику Європейського суду з прав людини є некоректним. Правові висновки ЄСПЛ в порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов'язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Разом з тим, оскільки реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору не може оцінюватись як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору, суд вважає можливим продовжити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_3 , процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Отже, пропонується подати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням звернення до суду в електронній формі) за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/ ТГ с.Юр'ївка/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача - UA508999980313131206000004529; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - за подання позовної заяви до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження.
Суд окремо звертає увагу, що інші вимоги ухвали про залишення позову без руху також виконані неналежним чином, адже не можна вважати підтвердженням наявності у відповідача права керування транспортним засобом лише те, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 2010 рік міститься інформація «водій» в графі про військово-облікову спеціальність ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 160, 161, 169, 283-2, 248, 256 КАС України, суд
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документа про сплату судового збору до 11 травня 2026 року включно.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання та підлягає оскарженню до Третього апеляційного адміністративного суду окремо від рішення суду лише в частині визначення розміру судових витрат в порядку та строки, встановлені ст.ст. 292-297 КАС України. В іншій частині заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена та підписана 05 травня 2026 року.
Суддя І. О. Гайдар