Справа № 216/2382/26
провадження 1-кс/216/395/26
іменем України
01 квітня 2026 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041230000420 від 23.03.2026 року за ч. 2 ст. 272 КК України, про арешт майна,-
25 березня 2026 року засобами поштового зв'язку до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні №12026041230000420 від 23.03.2026 року, а саме: кувалда (без маркувань), ходовий візок екскаватор кар'єрний гусеничний (без маркувань) в розібраному стані , кран пневмоколісний моделі Р8 253, 1993 року випуску, ідент. № 2523 з номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу є ОСОБА_4 , зв'язка ключів до вищевказаного крану в кількості 7 штук., із забороною їх використання, розпорядження та відчуження до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Право на визначення місце зберігання арештованого майна або передачу на відповідальне зберігання особі залишити за слідчим, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000420 від 23.03.2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, розпочатого за фактом порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей, а саме за фактом нещасного випадку, що трапився 23.03.2026 приблизно о 14.55 год. на території дробильної фабрики №3 рудоуправління гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1) з працівником підрядної організації ПП ВКФ «ЕЛТІК» (код ЄДРПОУ 33001006, юридична адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. 29 вересня, 11/19) - слюсарем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого впала гусениця гусеничного траку, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження несумісні з життям.
В ході проведення огляду місця події від 23.03.2026 за участі спеціалістів Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, органом досудового розслідування виявлено та вилучено матеріальні об'єкти, що зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме: кувалда (без маркувань), ходовий візок екскаватор кар'єрний гусеничний (без маркувань) в розібраному стані , кран пневмоколісний моделі PS 253, 1993 року випуску, ідент. № НОМЕР_2 з номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу є ОСОБА_4 , зв'язка ключів до вищевказаного крану в кількості 7 штук.
Вищевказані речі, визнано речовими доказами постановою слідчого від 23.03.2026 року.
У зв'язку з цим у кримінальному провадженні виникла необхідність накладення арешту на вищевказане майно ОСОБА_4 та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Сторона обвинувачення посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події 23.03.2026 майно.
1.Позиції учасників.
У судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.
Треті особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт - у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
У судове засідання володільці майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000420 від 23.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
23.03.2026в період часу з 19.35 годин по 20.15 годин, слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд місця події - відкритої ділянка місцевості дробильної фабрики №3 рудоуправління ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» ЄДРПОУ: 24432974, юридична адреса: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, під час якого виявлено та вилучено кувалда, ходовий візок ЕКГ (без маркувань) в розібраному стані (перебуває на балансі в ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ»), кран пневмоколісний, модель РБ 253, рік випуску 1993, Польща, ідент. № 2523 днз: Т06500АЕ (власник- ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ), зв'язка ключів до крану в кількості 7 штук.
Вилучені речі, 23.03.2026 постановою слідчого долучені в якості речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Тимчасово вилучені речі належить ОСОБА_4 та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
3.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Оскільки, речі на які прокурор просить накласти арешт було вилучено 23.03.2026 під час проведення огляду місця події, а клопотання про арешт майна подано до відділення поштового зв'язку 24.03.2026, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
3.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000420 від 23.03.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Слід звернути увагу, що зазначені у клопотанні речі, мають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
3.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Під час проведення обшуку вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
3.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які вилучені 23.03.2026 в ході огляду місця події - відкритої ділянки місцевості дробильної фабрики №3 рудоуправління ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» ЄДРПОУ: 24432974, юридична адреса: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, а саме на:кувалду (без маркувань), ходовий візок екскаватор кар'єрний гусеничний (без маркувань) в розібраному стані (перебуває на балансі в ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ»), кран пневмоколісний моделі Р8 253, 1993 року випуску, ідент. № НОМЕР_2 з номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу є ОСОБА_4 , зв'язка ключів до вищевказаного крану в кількості 7 штук.
Заборонити власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вищезазначене майно, в тому числі за довіреністю, відчуження, розпорядження та використання арештованого майна.
Право на визначення місце зберігання арештованого майна або передачу на відповідальне зберігання особі залишити за слідчим, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7