04.05.26
33/812/195/26
Єдиний унікальний номер судової справи: 479/296/26
Номер провадження: 33/812/195/26
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Крамаренко Т.В.
04 травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Коростієнко Н.С,
за участю: захисника - адвоката Дулдієра О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Дулдієра Олександра Анатолійовича на постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608438 від 07 березня 2026 року, ОСОБА_1 07 березня 2026 року о 10 год 09 хв в селищі Криве Озеро, Первомайського району по вул. Індустріальній, 50 А керував автомобілем Renault Laguna, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан сп?яніння підтверджується висновком Кривоозерської багатопрофільної лікарні щодо результатів медичного огляду з метою виявлення на стан сп?яніння. Результат огляду позитивний - 1,24 ‰. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
He погодившись із зазначеною постановою суду, 10 квітня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Дулдієр О.А. подав до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, захисник проси поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки вважає, що його пропуск відбувся з поважних причин.
Зокрема, як на поважність причин пропуску строку адвокат Дулдієр О.А. зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , а копію оскаржуваної постанови він отримав 02 квітня 2026 року.
В апеляційній скарзі захисник Дулдієр О.А. зазначає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та передчасно через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи.
Звертає увагу, що з відеозапису вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі не дотримано вимоги Інструкції, положеннями якої встановлено, що огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння.
Суд не звернув уваги, що для наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що йому інкримінується, матеріалами справи повинно бути доведено, що під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ним не був виконаний п. 2.9 А ПДР України
При цьому, як убачається з відео нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 повідомили причину зупинки - надходження повідомлення, що він керує транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, однак до матеріалів справи такого доказу додано не було. Також працівник поліції з невідомих причин не пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки, а відразу пропонує йому пройти огляд в лікарні.
Захисник наголошує, що огляд на стан сп?яніння був проведений не ідентифікованою особою в білому халаті. До того ж не було оголошено прилад, яким проводився огляд, а мундштук для продуття приладу дістається з розпакованого пакету.
Адвокат вважає, що медичний висновок, який є основним доказом у даній справі не є належним доказом, оскільки у ньому відсутній його номер, найменування лікарні, де проводився огляд та відсутня печатка медичного закладу. Крім цього, в графі лікар (фельдшер) який проводив огляд підпис та напис «Корні».
Крім того, у висновку зазначено час проведення огляду як 10 год 32 хв, в той же час на відео зафіксовано інший час обстеження, а саме 11 год 33 хв, що також підтверджується даними з настінного годинника, який видно на відеозаписі.
За такого, на думку адвоката, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, не підтверджений переконливими та беззаперечними доказами, які б не викликали обґрунтованих сумнівів у його доведеності.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення захисника - адвоката Дулдієра О.А. на підтримку клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2026 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області винесено оскаржувану постанову.
При цьому ні ОСОБА_1 ні його захисник участі в розгляді справи не приймали, оскільки відомості про їх належне повідомлення в матеріалах справи відсутні.
Згідно супровідного листа суду № 479/296/26/1283/26 копію постанови судом було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 01 квітня 2026 року, а 02 квітня 2026 року отримана останнім, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13-14).
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга у даній справі, була подана захисником ОСОБА_1 - адвокатом Дулдієром О.А. 10 квітня 2026 року.
Враховуючи викладене, та з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції ОСОБА_1 був пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення захисника - адвоката Дулдієра О.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України ( ст. 246 КУпАП).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду.
З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.
За положеннями пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Як вбачається з матеріалів справи,07 березня 2026 року об 11 год 57 хв поліцейським ВП №3 Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Петруковичем В.О. був складений протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608438, відповідно до якого, ОСОБА_1 07 березня 2026 року о 10 год 09 хв в селищі Криве Озеро, Первомайського району по вул. Індустріальній, 50 А керував автомобілем Renault Laguna, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан сп?яніння підтверджується висновком Кривоозерської багатопрофільної лікарні щодо результатів медичного огляду з метою виявлення на стан сп?яніння. Результат огляду позитивний - 1,24 ‰. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
До протоколу додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що 07 березня 2026 року ОСОБА_1 було направлено до КНП «Кривоозерська БЛ» для проходження медичного огляду. Результати огляду - позитивна проба, 1,24 ‰ (а.с.3).
Крім цього до протоколу про адміністративне правопорушення долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений лікарем КНП Кривоозерської БЛ. У висновку зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп?яніння (1,24 ‰). Гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю (а.с.2).
Також матеріали справи містять рапорти поліцейських СРПП ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області сержанта поліції Іванкова А. та лейтенанта поліції Петруковича В. (а.с.3, 4).
До того ж до протоколу долучено диск, який містить відеозаписи з боді камер поліцейських. Переглянувши наявні на диску відеозаписи, судом встановлено, що 07 березня 2026 року працівниками поліції був зупинений транспортний засіб Renault Laguna, номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого, як було встановлено на місці зупинки був ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив водія, що він був зупинений у зв'язку з тим, що надійшло повідомлення про те, що вказаним автомобілем керує особа в стані алкогольного сп?яніння. У зв'язку з чим, водію ОСОБА_1 було запропоновано три варіанти: пройти огляд на місці зупинки, пройти огляд на стан сп?яніння в лікарні або відмовитись від проходження такого огляду. Водій погодився пройти огляд в медичному закладі. Після чого, відеозапис фіксує обставини проходження ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер огляду на стан сп?яніння в медичному закладі. Результат огляду склав - 1,24 ‰. Після чого був складений медичний висновок, який був підписаний водієм без зауважень чи заперечень (а.с.8).
Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженими судом апеляційної інстанції відеозаписами, що містяться на диску.
Відеозаписи, що містяться в матеріалах справи є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення, який суд оцінює в сукупності з іншими долученими до протоколу доказами, які досліджені судом, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказані докази свідчать, про те що водій ОСОБА_1 07 березня 2026 року о 10 год 09 хв керував транспортним засобом Renault Laguna, номерний знак НОМЕР_1 в селищі Криве Озеро, Первомайського району, Миколаївської області в стані алкогольного сп'яніння.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.
При накладенні стягнення на водія, визначенні його виду та розміру, судом першої інстанції дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені статтею 33 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній доказ - повідомлення до відділу поліції про те, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, що й стало причиною зупинки, на увагу суду не заслуговує, оскільки вказане повідомлення могло бути здійснене будь яким способом, зокрема, в усній формі, в телефонному режимі, а працівники поліції зобов'язані були відреагувати.
Більш того, в матеріалах справи міститься рапорт поліцейського СРПП ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції Петруковича В., з якого встановлено, що « 07 березня 2026 року о 10 год 09 хв ним та поліцейським СРПП сержантом поліції сержантом поліції А. Іванковим згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ про НПУ, а саме за наявності інформації що свідчить про причетність водія ТЗ до вчинення адміністративного правопорушення було зупинено ТЗ марки Renualt Laguna, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки стало відомо, що у гр. ОСОБА_1 відсутні при собі посвідчення водія категорії «В» та талон реєстрації транспортного засобу, а також, присутні ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та йому в установленому законодавством порядку було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6810 або в найближчому медичному закладі охорони здоров?я, а саме в КНП «Кривоозерська багатопрофільна лікарня Кривоозерської селищної ради». Водій, під відеозапис з нагрудного відео реєстратора N?3 надав згоду на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння в медичному закладі…» (а.с.5)
Твердження захисника про те, що водію не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а відразу пройти огляд в лікарні, суд відхиляє як помилкові, оскільки відеозаписом підтверджено, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 як водію три варіанти: пройти огляд на місці зупинки, пройти огляд на стан сп?яніння в лікарні або відмовитись від проходження такого огляду (05 хвилина відеозапису № 20260307101657_000032).
Посилання захисника на те, що огляд був проведений не ідентифікованою особою не є слушним, оскільки відеозаписом підтверджено, що огляд водія ОСОБА_1 був проведений в медичному закладі - КНП «Кривоозерська БЛ» у присутності лікаря та іншого медичного працівника.
До того ж, сам ОСОБА_1 під час проведення огляду жодних заперечень щодо особи яка його проводила не заявляв, про що також свідчить долучений відеозапис.
Що стосується доводів захисника про те, що не було оголошено прилад, яким проводився огляд, а мундштук для продуття приладу дістається з розпакованого пакету, апеляційний суд відхиляє такі доводи як неспроможні, оскільки відеозаписом підтверджено використання медичним працівником мундштука, який перед цим був запакований у пакет. При цьому, суд звертає увагу на те, що як перед проведенням огляду так і під час його проведення, жодних заперечень з боку ОСОБА_1 щодо приладу яким проводився огляд чи щодо мундштука не надходило.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що медичний висновок, не містить номеру та печатки враховані судом та заслуговують на увагу суду, однак з огляду на наявність відеозапису, який фіксує обставини проведення огляду у медичному закладі та складання висновку у присутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає що ці технічні недоопрацювання лікаря не свідчать про порушення процедури проведення медичного огляду та відповідно й про наявність підстав щодо визнання його недійсним.
Що стосується, посилання адвоката на те, що в графі лікар (фельдшер), який проводив огляд зазначено «Корні», суд зазначає, що підпис особи є її унікальним власноручним графічним начертанням, яке ідентифікує її як особу, свідчить про її згоду зі змістом документа та надає йому юридичної сили. Він є обов'язковим реквізитом, що підтверджує відповідальність за складання документа, а тому сумніви щодо належності підпису лікарю який склав медичний висновок у суду апеляційної інстанції відсутні.
Також, апеляційний суд враховує неточності в часі на які звертає увагу адвокат в апеляційній скарзі, а саме що у медичному висновку час проведення огляду зазначено як 10 год 32 хв, в той же час на відео зафіксовано інший час обстеження, а саме 11 год 33 хв, що також підтверджується даними з настінного годинника, який видно на відеозаписі.
Попри це, апеляційний суд вважає це технічною помилкою (граматичною опискою) що була допущена лікарем під час складання медичного висновку, однак ця описка не змінює суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи "Ван де Хурк проти Нідерландів", §61, "Болдеа проти Румунії", §30, "Морейра Феррейра проти Португалії", § 84).
За такого, доводи апеляційної скарги з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п.43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 додержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові та були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, суд
Клопотання про поновлення строку задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Дулдієра Олександра Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Крамаренко