Справа №751/4449/26
Провадження №1-кс/751/1545/26
30 квітня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області
ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270000001024 від 17 жовтня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудівка Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 307 КК України,
Старша слідча в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, строком на 60 діб, із визначенням застави у розмірі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень. Із клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024270000001024 від 17 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Як зазначає слідча у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 з березня
2026 року по квітень 2026 року систематично вчиняли кримінальні правопорушення, пов'язані з придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону (фенадону), та здійснювали його незаконний збут.
В обґрунтування клопотання слідча указує на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого не є альтернативною та передбачає лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. На даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідча вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, зокрема на особу, залучену до оперативної закупки, ОСОБА_10 з метою відмови від надання показань, чи їх зміни, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із збутом наркотичних засобів, оскільки на даний час ніде офіційно не працює та не має постійного джерела прибутку, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор висловив доводи на підтримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на обставини, викладені у клопотанні, і на матеріали, які були долучені до клопотання, та просив його задовольнити. Указав на обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, указав на те, що Прилуцьким районним судом Чернігівської області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали його необґрунтованим і просили відмовити в задоволені. Захисник вважає, що ризики не підтверджені належними доказами і ґрунтуються на припущеннях. Також вважає розмір застави необґрунтованим, оскільки щодо особи підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, застава може бути визначена у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі не більше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав таку позицію свого захисника. Зазначив, що збутом наркотичних засобів він не займався. Під час проведення обшуку у нього нічого не вилучали, лише знайшли пакетик, який йому не належить.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.
Частиною другою ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024270000001024 від 17 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
28 квітня 2026 року о 06 годині 41 хвилині ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_4 28 квітня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному зберіганні з метою збуту, та незаконному збуті наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону (фенадону), вчиненого групою осіб, повторно.
Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги рішення ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії», де високий суд зазначив, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у зібраних органом досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказах, у тому числі: - протоколі огляду місця події від
13 березня 2026 року; - висновку експерта № СЕ-19/125-26/3179-НЗПРАП від 26 березня 2026 року; - протоколі огляду місця події від 01 квітня 2026 року; - висновку експерта № СЕ-19/125-26/4149-НЗПРАП від 09 квітня 2026 року; - протоколі про результати НСРД - контроль за вчинення злочину від
03 квітня 2026 року; - протоколі огляду місця події від 02 квітня 2026 року;
- висновку експерта № СЕ-19/125-26/4147-НЗПРАП від 09 квітня 2026 року;
- протоколі огляду місця події від 27 квітня 2026 року; - висновку експерта № СЕ-19/125-26/5204-НЗПРАП від 28 квітня 2026 року; - протоколі обшуку від 28 квітня 2026 року; - речових доказах.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена
ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, склад сім'ї, майновий стан.
З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні, в даному випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_4 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» та «Мангурас проти Іспанії», де високий суд зазначив, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та позицію ОСОБА_4 , матеріальне становище
ОСОБА_4 , дані про його особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186,
193-197, 205, 309, 372, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшої слідчої в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024270000001024 від 17 жовтня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28 червня 2026 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом її дії.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного
ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
-прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;
-не відлучатися із м. Прилуки Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
-здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності, здати на зберігання органу, який їх видав.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 28 червня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1