Справа № 462/3816/26
про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Філії Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,
встановила:
представниця позивачки - адвокат Коротинська А. П. через систему «Електронний суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить суд:
- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 кошти за договором № 31287 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи від 26 червня 2012 року в розмірі 60 000,00 доларів США;
- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 10 674 734,66 грн. інфляційного збільшення; 2 455 233,58 грн. штрафних санкцій;
- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн.
- вирішити питання про розподіл понесених судових витрат.
Суддя, здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону щодо форми, змісту та підписання, позовну заяву та додані до неї документи, дійшла висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Звертаючись до суду з позовом до філії Львівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», позивачка не обґрунтувала підстав звернення саме до цього відповідача. Водночас із матеріалів позовної заяви вбачається, що договір банківського вкладу було укладено з АТ «Державний ощадний банк України», і саме до цієї юридичної особи у прохальній частині заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. Таким чином, позовна заява містить невідповідність щодо визначення відповідача, що свідчить про невідповідність кола учасників справи заявленим позовним вимогам.
Також згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
У позовній заяві позивачка посилається на докази, які не додано до матеріалів позову, зокрема на квитанцію про внесення коштів за оспорюваним договором від 26.06.2012 року, а також на довідку від 19.10.2017 року, видану філією Львівського обласного управління ТВБВ № 10013/049. Водночас зазначені документи до позовної заяви не додано. Крім того, до позовної заяви не подано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позові. Самі лише посилання позивачки на певні обставини без надання відповідних доказів не можуть вважатися належним підтвердженням таких обставин.
Також всупереч п. 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача чи у інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до матеріалів позовної заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню у вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вказаних положень за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA418999980313101206000013951; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Залізничний районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа) та долучити оригінал квитанції про сплату такого або надати документи, які підтверджують звільнення останнього від сплати судового збору на підставах, визначених законом.
Окрім цього, згідно з положеннями ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (зі змінами від 13 січня 2026 року) (далі - Положення № 1845/0/15-21).
Відповідно до пп. 5.2, 5.4 п. 5 Положення № 1845/0/15-21 електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
За приписами п. 16 Положення № 1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 року № 26/0/15-26 були затверджені зміни до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 та п. 26 доповнений абзацом такого змісту: «У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.».
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення КЕП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.
В той же час, представницею позивачки протоколів перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним, як це передбачено абзац. 2 п. 26 Положення № 1845/0/15-21, суду не надано.
Засвідчення КЕП позовної заяви як її додатку не нівелює обов'язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ у відповідності до вимог процесуального закону та Положення.
Аналогічні висновки містяться і в ухвалах Верховного Суду від 11.11.2024 року у справі № 201/3322/24, від 22.10.2024 року у справі № 320/11462/21, від 16.10.2024 року у справі № 320/11462/21, від 09.10.2024 року № 380/29104/23, від 27.09.2024 року у справі № 320/11462/21, від 27.06.2024 року у справі № 4823/1488/20, від 11.04.2025 року у справі № 758/2119/25, від 30.06.2025 року у справі № 570/1189/25 та інших.
За таких обставин, наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Відтак, позивачці слід шляхом подання нової редакції позовної заяви у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України, усунути вказані вище недоліки, зокрема визначити коло учасників, надати докази, на які вона посилається як на обґрунтування викладених обставин, надати протокол перевірки підпису, а також документ, що підтверджує сплату судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої.
На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановила:
позовну заявуОСОБА_1 до Філії Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.