Ухвала від 20.04.2026 по справі 333/3740/26

Справа № 333/3740/26

Пр.1-кс/333/1376/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , представника ТУ ДБР ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя в режимі відеоконференцзв'язку, скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, -

ВСТАНОВИЛА:

На адресу Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування .

В обґрунтування скарги зазначив, що ОСОБА_5 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) та має бронювання відмобілізації до 17.06.2026 року. Наразі гр. ОСОБА_5 перебуває у Військовій частині НОМЕР_1 .23.02.2026 року близько 16:30 за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_5 було викрадено невідомими особами, які нанесли ОСОБА_5 тілесні ушкодження, одягли в кайданки та повідомили йому проте що він буде доставлений до Донецької області. ОСОБА_5 одразу зателефонувавсвоєму брату - ОСОБА_6 , та повідомив про дані події. 25.02.2026 року гр. ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується електронним військово-обліковим документом. 23.02.2026 року близько 16:30 за адресую АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_5 було викрадено невідомими особами, які нанесли ОСОБА_5 тілесні ушкодження, одягли в кайданки та повідомили йому про те що він буде доставлений до Донецької області. ОСОБА_5 одразу зателефонував своєму брату - ОСОБА_6 , та повідом про події які були описанні раніше. 25.02.2026 року гр. ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується електронним військово-обліковим документом.

25.02.2026 року ОСОБА_6 звернувся поліції із повідомленням про зникнення свого брата (заява №6452) - ОСОБА_5 , повідомивши про його викрадення тавикладені вище обставини події.

Надалі ОСОБА_6 в усній формі звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою встановлення наявності бронювання у гр. ОСОБА_5 , у ТЦК та СП підтвердили наявність бронювання від мобілізації.

26.02.2026 року гр. ОСОБА_5 вийшов на телефонний зв'язок та повідомив, що перебуває у м. Краматорськ, Донецької області в невстановленому приміщенні. Під час розмови зазначив, що поряд із ним знаходяться невідомі особи, якіконтролюють його спілкування та присутні під час телефонної розмови.

27.02.2026 року гр. ОСОБА_6 звинувся із письмовою заявою до Запорізького районного управління поліції ГУНП у Запорізький області про викрадення та незаконного позбавлення волі свого брата - ОСОБА_5 (заява № 6658). Також працівники поліції повідомили, що гр. ОСОБА_5 перебуває у Військовій частині НОМЕР_1 в складі НОМЕР_2 бригади НОМЕР_3 батальйону (місцезнаходження Військової частини у АДРЕСА_3 ).

Відповідна заява була прийнята та зареєстрована службовими особами Запорізького районного управління поліції ГУНП у Запорізький області що підтверджується талоном-повідомлення єдиного обліку № 6656 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) при кримінальне правопорушення та іншу подію.

Також треба зазначити що наразі у мобільному застосунку ОСОБА_5 «Резерв +» міститься інформація щодо наявності бронювання від мобілізації, а також він не виключений з обліку військовозобов'язаних. Відомості про ОСОБА_5 щодо його перебування на військовій службі у мобільному застосунку «Резерв+» відсутні.

Отже, згідно з інформацією яка міститься в мобільному застосунку «Резерв+» та Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів«Оберіг» гр. ОСОБА_5 не є мобілізованим.

Тобто, на момент складання цієї заяви згідно з інформації яка міститься у мобільному застосунку «Резерв+» гр. ОСОБА_5 - має бронювання та відстрочку до 17.06.2026 року.

Незаконне позбавлення волі ОСОБА_5 здійснювалося із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів (кайданок), що підтверджується фотодокументами, наданими постраждалим. На теперішній час громадянин ОСОБА_5 перебуває на території Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується даними геолокації його мобільного пристрою, надісланими брату.

У провадженні сектору дізнання відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026087060000050 від 08.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 12.03.2026 року у справі № 334/1685/26 зобов'язано уповноважених представників Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 про вчиненнякримінального правопорушення (передбаченого ст. 146 Кримінального кодексу України) від 27.02.2026, зареєстрованою в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) за № 6658.Відповіддю від 13.03.2026 №1851 року на звернення військового ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, зокрема, що станом на 12.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на військову службу під час мобілізації, на особливий період не призивався та на контрактну службу не приймався.

29.03.2026 року під час пересування з м. Києва ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції у смт Решетилівка Полтавської області. Під час перевірки документів працівники поліції повідомили йому, що відповідно до наявної в інформаційних базах інформації він перебуває у розшуку як особа, яка нібито самовільно залишила військову частину. На місце події були викликані уповноважені службові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , якіповідомили, що підставою для затримання є доповідна записка Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої ОСОБА_5 значиться таким, що самовільно залишив військову частину. Надалі ОСОБА_5 був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 .

27.03.2026 року ОСОБА_5 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де також перебував у приміщенні зазначеного органу в період з 28.03.2026 року по 29.03.2026 року.29.03.2026 року до приміщення Військової служби правопорядку бувдопущений адвокат ОСОБА_3 , який здійснює представництвоінтересів ОСОБА_5 . Адвокатом були надані офіційна відповідь ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомостіз мобільного застосунку «Резерв+», а також документи, що підтверджують наявністьу ОСОБА_5 чинного бронювання від мобілізації.

Після перевірки наданих документів службовими особами булопідтверджено, що ОСОБА_5 не є мобілізованим, у зв'язку з чим його булозвільнено.

Разом із тим, станом на теперішній час інформація щодо нібито самовільного залишення ОСОБА_5 військової частини продовжує міститися в обліках Військової служби правопорядку та Національної поліції України, у зв'язку з чим він і надалі фактично обліковується як особа, яка перебуває у розшуку.

При цьому наказ про мобілізацію ОСОБА_5 відсутній, що виключає законні підстави для його зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ,а відтак і для формування будь-яких відомостей щодо самовільного залишення нимвійськової частини.

Разом із тим, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомили, що Військова частина НОМЕР_1 усно посилається на нібито існуючий наказ про зарахування ОСОБА_5 до списків особового складу.

Водночас такий наказ, є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки відсутні законні підстави для мобілізації, а ОСОБА_5 має чинне бронювання. З огляду на викладене, вбачається, що в діях посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченою ч. 5 ст. 426-1 КК України.

30.03.2026 року гр. ОСОБА_6 звернувся із заявою провчинення кримінального правопорушення (в порядку ст.214 КПК України) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі (з дислокацією у м. Запоріжжі), що підтверджується скрін-шотом відправленого листа на офіційну електрону пошту ТУ ДБР. Станом на дату складання цієї скарги, відповідь на вказану заяву від ТУ ДБР (м. Мелітополь), не надходила.

Просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену (службову) особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (з дислокацією у м. Запоріжжі), внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення службовими особами Військової частини НОМЕР_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та невідкладно розпочати досудове розслідування.

Листом керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) направлено на адресу суду матеріали заяви ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 30.03.2026 року з додатками та копія листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, направленого на адресу ОСОБА_3 від 17.04.2026 року, в якому останнього повідомлено, щовідповідно до змісту звернення, у ньому відсутні будь-які відомості та об'єктивна дані, які б свідчили про вчинення службовими особами військової частини НОМЕР_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.426-1 КК України. Також не надано відомостей щодо зарахування ОСОБА_5 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення його на відповідну посаду, однак зазначено, що «…на момент складання цієї заяви згідно інформації яка міститься у мобільному за стосунку «Резерв+» гр. ОСОБА_5 не є військовослужбовцем, має бронювання та відстрочку до 17.06.2026 року». Таким чином, зі звернення вбачається, що ОСОБА_5 на моменти викладених у ньому подій, а також станом на момент подачі звернення, не мав статусу військовослужбовця, а був військовослужбовцю особою. З огляду на те, що причетність до викладених у зверненні подій військових службових осіб військової частини НОМЕР_4 об'єктивними та фактичними даними не підтверджена, а також те, що за фактом незаконного викрадення, позбавлення волі ОСОБА_5 та спричинення йому тілесних ушкоджень невідомими особами вже здійснюється досудове розслідування слідчими органами НПУ, відповідно до визначеної ст.216 КПК України, підслідності, підстави для внесення відомостей до ЄРДР за даним зверненням відсутні.

Керівник першого слідчого відділу ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) просить в задоволенні скарги відмовити, оскільки факт можливого перебування військовозобов'язаного ОСОБА_5 на території дислокації військової частини проти його волі не утворює складу військового кримінального правопорушення, а може свідчити (в разі підтвердження даної події) про вчинення певними особами (в тому числі і військовослужбовцями) кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України, досудове розслідування якого вже здійснюється слідчими органами НПУ, відповідно до визначеної ст.216 КПК України, підслідності.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав дану скаргу, просив вимоги скарги задовольнити.

Посадова особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти даної скарги. Зазначив, що за даними подіями слідчими ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 12026087060000050 від 08.03.2026 за ч.1 ст.125 та ст.146 КК України. В разі, якщо в ході досудового слідства буде встановлена причетність службових осіб даної військової частини до даної події, матеріали будуть передані до ДБР. Наразі підстав для внесення відомостей до ЄРДР за ст.426-1 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 не має.

Вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, вислухавши пояснення учасників процесу, слідча суддя дійшла до наступного.

Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст. ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Підставою кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Звертає слідча суддя увагу на те, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Стаття 11 Кримінального кодексу України визначає, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб"єктом кримінального правопорушення.

При цьому Особлива частина Кримінального кодексу України визначає, які саме діяння є кримінальними правопорушеннями, в чому полягає об"єктивна та суб"єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, їх кваліфікуючі ознаки тощо.

Виходячи з наведеного, за умови наявності в заяві, повідомленні тих чи інших об"єктивних даних, що дійсно містять ознаки відповідного кимінального правопорушення, то такі заяви чи повідомлення необхідно вважати саме заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які підлягають внесенню слідчим, дізнавачем, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строки, передбачені ст. 214 КПК України.

Слідчою суддею встановлено, що 30.03.2026 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересахОСОБА_5 звернувся з заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі про вчинення службовими особами Військової частини НОМЕР_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Листом керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР Директор ТУ ДБР у м. Мелітополі на адресу адвоката ОСОБА_3 (№4499зкп/мл-26/17-02-3782/26 від 17.04.2026 року) повідомлено, що за фактом спричинення невідомими особами 23.02.2026 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 12026087060000050 від 08.03.2026 за ч.1 ст.125 КК України. За фактом незаконного викрадення та позбавлення волі ОСОБА_5 невстановленими особами, відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2026 (справа № 334/1685/26) зобов'язано уповноважених осіб ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості до ЄРДР, що також свідчить про здійснення станом на 17.04.2026 року досудового розслідування. В той же час, відповідно до змісту звернення, у ньому відсутні будь-які відомості та об'єктивні дані, які б свідчили про вчинення службовими особами військової частини НОМЕР_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.426-1 КК України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Незважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.

Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.

Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

При цьому, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.

Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину.

Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.

Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.

У разі подання особою заяви про кримінальне правопорушення до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі, заявник повинен вказати у ній додатково відомі йому відомості про ознаки правопорушення. Лише у такому випадку службові особи Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі зобов'язанівнести відповідні відомості до реєстру.

Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, в тому числі при вирішенні скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, а слідчий суддя згідно вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.426-1 КК України службовими особами військової частини НОМЕР_1 .

Також слідча суддя звертає увагу, що в провадженні слідчих НПУ за фактом спричинення невідомими особами тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та за фактом його незаконного викрадення, позбавлення волі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 12026087060000050 від 08.03.2026 за ч.1 ст.125 та ст.146 КК України, де встановлюється коло осіб, причетних до даних злочинів.

На даний час, відповідно до змісту звернення, у ньому відсутні будь-які відомості та об'єктивні дані, які б свідчили про вчинення службовими особами військової частини НОМЕР_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.426-1 КК України.

Слідча суддя не вбачає обставин, що можуть свідчити про бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі, у зв'язку із відсутністю у відомостях, викладених у заяві ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 від 30.03.2026 року складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.426-1 КК України, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 214,303 - 306 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування за його заявою від 30.03.2026 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1

Попередній документ
136272742
Наступний документ
136272744
Інформація про рішення:
№ рішення: 136272743
№ справи: 333/3740/26
Дата рішення: 20.04.2026
Дата публікації: 07.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (20.04.2026)
Дата надходження: 02.04.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
20.04.2026 09:40 Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
НАУМОВА ІРИНА ЙОСИПІВНА
суддя-доповідач:
НАУМОВА ІРИНА ЙОСИПІВНА