Справа № 309/1240/26
Провадження № 2/307/876/26
06 травня 2026 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Хустського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів.
09 квітня 2026 року згідно ухвали Хустського районного суду Закарпатської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, передано за підсудністю на розгляд до Тячівського районного суду Закарпатської області.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви, позивачка не зазначаєвідомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Крім того, у порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачкою не зазначено виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у порушення п. 6 позивачкою не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- у порушення п. 10 позивачкою не зазначено підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Згідно змісту абз.2 ч.7 ст. 43 ЦПК України документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_2 копій поданих до суду документів.
Згідно з частиною п'ятою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.
Частиною 3 статті 2 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено три вимоги немайнового характеру, при цьому, остання звільнена від сплати судового збору за заявлену вимогу про стягнення аліментів.
Натомість, долучено квитанцію про сплату суми судового збору в розмірі 1331,20 грн., що є підтвердженням сплати позивачкою суми судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру.
Відтак, позивачці необхідно доплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн. (отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Тячівська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA528999980313151206000007373, код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати відповідний документ, що підтверджує сплату судового збору, до суду.
Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами позовні вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів відповідно до вимог ст. 161 СК України.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В постанові Верховного Суду від 15.01.2000 у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Однак, із позову не видно, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дітей, позивачка не вказує, чи зверталася вона або відповідач до органу опіки та піклування з питання визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
Тобто, заявляючи вимогу про визначення місця проживання дітей, позивачка не зазначила виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім цього, за приписами статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Так, позивачкою не залучено у якості третьої особи відповідного органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, участь якого є обов'язковою при вирішенні спору щодо визначення місця проживання дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність виправлення недоліків даної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачці, що в разі не виконання вимог зазначених в ухвалі суду, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud0711/.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя М.Д.Стецюк