Справа № 305/544/20
Номер провадження 1-кс/305/80/26
30.04.2026 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рахів клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
На розгляд слідчого судді Рахівського районного суду ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, подане у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено 04.12.2026 до ЄРДР за № 42016071160000061, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що був накладений ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.12.2021.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження № 42016071160000061, порушене 04.12.2016 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
На даний час у даному кримінальному провадженні жодній особі (особам) не оголошено про підозру у вчиненні якого-небудь злочину, хоча при підготовці та направленні до суду клопотання про накладення арешту на земельні ділянки, в тому числі і земельну ділянку громадянки ОСОБА_4 орган досудового розслідування переконував суд,що у найближчий час, після зібрання слідством усіх даних про обставини, які підлягають доказуванню підозра (підозри) будуть оголошені.
Згідно ухвали Рахівського районного суду від 10.12.2021 встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 1776-ст від 16.06.2016 надано у власність ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, у подальшому зареєстровано право власності за нею та присвоєно кадастровий номер 2123656200:08.:001:0577. Право власності ОСОБА_4 на майно підтверджено інформацією з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 284391117). Постановою слідчого від 06.12.2021 вказана земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки являється предметом, що був об'єктом кримінально - протиправних дій, а 10.12.2021 слідчим суддею Рахівського районного суду на вказану земельну ділянку накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування нею.
На даний час кримінальне провадження щодо земельної ділянки, власником якої являється ОСОБА_4 знаходиться у слідчому відділенні Рахівського РВП ГУПН в Закарпатській області, порушено за фактом вчинення кримінального правопорушення невстановленими службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, з часу порушення кримінального провадження сплив термін майже 10 (десять) років, причетні особи, що вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України досі не встановлені, у даному кримінальному провадженні у 2022 році проведено земельно-технічну експертизу, згідно якої «земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:08:001:0577, яка розташована за межами населеного пункту смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області розташована поза межами земельної ділянки обмеженої генеральним планом полонини «Драгобрат» та не накладається на землі, які відповідно до генерального плану полонини «Драгобрат» є землями, які відведені до земель зони катання та обслуговування канатної дороги».
Враховуючи той факт, що з моменту порушення даного кримінального провадження минув тривалий час, майже 10 (десять) років, підозра кому-небудь, в тому числі і ОСОБА_4 не оголошувалася, дане кримінальне провадження порушене за фактом вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, слідчі дії у даному кримінальному провадженні майже не проводяться тривалий час, є сумніви щодо оголошення підозри кому-небудь із посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_4 проводилося на підставі необґрунтованого (надуманого) клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, до призначення земельно-технічної експертизи, яких-небудь доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України органом досудового розслідування не встановлено, підозра їй не оголошувалася, вказана земельна ділянка розташована поза межами земельної ділянки обмеженої генеральним планом полонини «Драгобрат» та згідно на землі, які висновку земельно-технічної експертизи не накладається відповідно до генерального плану полонини «Драгобрат» є землями, які відведені до земель зони катання та обслуговування канатної дороги, тому вважає, що накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_4 є безпідставним, таким, що грубо порушує її право на вільне користування та розпорядження законно виділеною їй земельною ділянкою, підозрюваною у кримінальному провадженні не являється, а навпаки являється добросовісним набувачем.
На даний час накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_4 є неактуальним, таким що накладено безпідставно, оскільки у кримінальному провадженні жодній особі (особам) підозра оголошувалася, досудове слідство невідомо коли буде завершено, справа є неперспективною для її направлення до суду з обвинувальним висновком, тому є всі підстави для скасування арешту земельної ділянки громадянки ОСОБА_4 доводи, викладені у клопотанні слідчого та в ухвалі суду від 10.12.2021 про кримінального те, що земельна доказом вчинення ділянка правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України не можуть бути переконливими, є лише припущенням.
На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити, ухвалити судове рішення, яким зняти арешт із земельної ділянки з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0577, що перебуває у власності ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_1 , який накладено ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області 10 грудня 2021 року.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, разом з тим надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання про скасування арешту майна просив задовольнити в повному обсязі, викладені у ньому підстави і вимоги підтримав.
Прокурор та слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Разом з тим, від заступника начальника СВ Рахівського РВП ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі, в задоволенні клопотання просив відмовити. Крім того, на виконання ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.03.2026 надав для огляду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 04.12.2026 до ЄРДР за № 42016071160000061, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які відповідно до закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно з ч. 1 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Слідчий суддя встановив, що в провадженні слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження № 42016071160000061, порушене 04.12.2016 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
В межах розслідування зазначеного кримінального провадження 10.12.2021 року слідчим суддею Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 було задоволене клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні й накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0577, що перебуває у власності ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування нею.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що накладення арешту на майно - земельну ділянку, кадастровий номер якої 2123656200:08:001:0577, забезпечить проведення експертизи, призначеної відповідно до постанови слідчого від 19.11.2021 про проведення земельно-технічної експертизи земельної ділянки, а також з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, задля запобігання можливості приховування цього майна, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-21/10049-ЗТ від 10.03.2022 року, земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:08:001:0577, яка розташована за межами населеного пункту смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області розташована поза межами земельної ділянки обмеженої генеральним планом полонини «Драгобрат» та не накладається на землі, які відповідно до генерального плану полонини «Драгобрат» є землями, які відведені до земель зони катання та обслуговування канатної дороги.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Адвокат ОСОБА_3 звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно посилається на ту обставину, що відсутні підстави для подальшого застосування арешту на земельну ділянку, що з моменту порушення кримінального провадження минуло майже 10 (десять) років, підозра кому-небудь, в тому числі і ОСОБА_4 не оголошувалася, дане кримінальне провадження порушене за фактом вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, слідчі дії у даному кримінальному провадженні майже не проводяться тривалий час, накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_4 проводилося до призначення земельно-технічної експертизи, яких-небудь доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України органом досудового розслідування не встановлено, підозра їй не оголошувалася, вказана земельна ділянка розташована поза межами земельної ділянки, обмеженої генеральним планом полонини «Драгобрат» та згідно на землі, які висновку земельно-технічної експертизи не накладається відповідно до генерального плану полонини «Драгобрат» є землями, які відведені до земель зони катання та обслуговування канатної дороги, а тому вважає, що накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_4 є безпідставним, таким, що грубо порушує її право на вільне користування та розпорядження законно виділеною їй земельною ділянкою, підозрюваною у кримінальному провадженні не являється, а навпаки являється добросовісним набувачем.
Відповідно до частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке й повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності й жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Тим часом, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово звернув увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Скасування арешту майна спрямовано на поновлення прав власника майна, та цього вимагає обов'язок суду по дотриманню прав осіб у кримінальному провадженні.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя вважає, що подальше збереження арешту на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0577, що перебуває у власності ОСОБА_4 , з урахуванням встановлених слідчих суддею обставин, матиме характер надмірного тягаря, невиправдано обмежуватиме права власника і порушуватиме справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
При цьому, як вже зазначалось вище, накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_4 проводилося до призначення земельно-технічної експертизи, яка на даний час вже проведена. Окрім того, немає підстав стверджувати, що скасування арешту будь-яким чином унеможливить досягнення цілей досудового розслідування кримінального провадження.
Тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_4 вказаною у клопотанні земельною ділянкою, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 26, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 , про скасування арешту майна.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області (справа № 305/544/20, номер провадження 1-кс/305/453/21)від 10.12.2021 року, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 04.12.2026 до ЄРДР за № 42016071160000061, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0577, що перебуває у власності ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали покласти на прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1