Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1048/26
Номер провадження 2/299/501/26
04.05.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Радгосп-завод «Виноградівский» про визнання права власності на будинок,
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лапчак І.Я., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Кайло Державного підприємства «Радгосп-завод «Виноградівский» про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який позивач придбала у відповідача в 1990 році.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідний договір купівлі-продажу не зберігся. На даний час виникла необхідність отримати правовстановлюючий документ на будинок та зареєструвати право власності в державному реєстрі. Звернення до відповідача в пошуках правовстановлюючого документу результатів не дали.
Сторони будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином, у підготовче засідання не з'явилися.
Представник позивачки Лапчак І.Я. подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутність позивачки та її представника.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що шлюб позивачки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.01.1968 року Великокопанською сільською радою, що підтверджується відміткою (штампом) в паспорті позивача.
Чоловік позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Широківською сільською радою Виноградівського району Закарпатської області УРСР.
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був наданий сімїї ОСОБА_2 винрадгоспом «Виноградівський», як завідуючому ферми, в 1970 році.
В 1990 році позивачка, у відповідності з пунктами 11, 12, 14, 18 діючого на той час Положення про продаж громадянам в власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 19 травня 1989 р. № 142, придбала 16 серпня 1990 року одноквартирний житловий будинок в с. Широке від винрадгоспу «Виноградівський» по ціні 8359,68 рублів, згідно оціночного акту №2 від 05.08.1990 року за підписами оціночної комісії та штампом про оплату 16.08.1990 року, та квитанції приходного касового ордеру від 16.08.1990 року з штампом про оплату та підписом касира винрадгоспу «Виноградівський».
Відповідний договір купівлі-продажу не зберігся. На даний час виникла необхідність отримати правовстановлюючий документ на будинок та зареєструвати право власності в державному реєстрі. Звернення до відповідача в пошуках правовстановлюючого документу результатів не дали.
Згідно довідки Виноградівської міської ради від 29.01.2026 року за №11/20.11-07, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , рахується житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 згідно із записом в погосподарській книзі №4 (справа 20.11-18) особовий рахунок НОМЕР_3 . Даному житловому будинку присвоєно та закріплено адресний номер: АДРЕСА_1 , згідно рішення 15 сесії 23 скликання Широківської сільської ради, Виноградівського району, Закарпатської області.
Згідно довідки Виноградівської міської ради від 29.01.2026 року за №12/20.11-07, за дворогосподарством за адресою: АДРЕСА_2 є в користуванні земельна ділянка:
- 0,25 га для обслуговування житлового будинку;
- 0,28 га для особистого селянського господарства.
Згідно відомостей Технічного паспорту, виданого 17.02.2026 року сертифікованим інженером ФОП ОСОБА_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальна площа будинку складає 67,8 м.кв., житлова - 41,9 м.кв.
Відповідно до довідки, виданої сертифікованим інженером ФОП ОСОБА_3 , інвентаризаційна вартість будинку складає 461041,00 грн.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об'єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства", заява № 44277/98).
В іншій справі "Н.К.М. проти Угорщини" (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) У рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що "правомірні очікування" підлягають захисту як власне майно і майнові права.
Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
В ст. 328 ЦК закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону.
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18. Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.
У даному випадку позивачка виплатила відповідачу повну суму вартості предмета купівлі- продажу, але з незалежних від неї причин не може оформити право власності на нього.
Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 200, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 5, 16, 328, 392, 1216, 1220, 1268, 1270, 1274 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності в цілому на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 67,8 м.кв., житлова - 41,9 м.кв.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право користування земельною ділянкою площею 0,25 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право користування земельною ділянкою площею 0,28 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийЛевко Т. Ю.