Справа № 350/476/26
Номер провадження 2/350/547/2026
(заочне)
05 травня 2026 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Рожнятів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
установив:
Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №100349361 від 06.02.2024 у загальному розмірі 16562,50 грн, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 06.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №100349361 в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Відповідно до умов укладеного договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів, передбачених умовами кредитного договору. Кредитний договір був укладений шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, створення особистого кабінету, подання заявки на отримання кредиту та підтвердження акцепту договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Після підписання договору кредитні кошти були перераховані на банківську картку, вказану відповідачем при оформленні кредиту, що підтверджується платіжним дорученням та іншими електронними доказами, поданими до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС.
У подальшому, 25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №100349361 від 06.02.2024, що підтверджується витягом з Реєстру боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти, проценти та комісію у встановлені договором строки не сплатив, у зв'язку з чим станом на день звернення до суду утворилась заборгованість у загальному розмірі 16562,50 грн, яка складається з: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11137,50 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків та 425,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, однак відповідач заборгованість у добровільному порядку не погасив, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з даним позовом про стягнення заборгованості та понесених судових витрат з метою захисту та поновлення порушених прав.
Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27.03.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не прибув.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов'язки сторін.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що 06.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №100349361 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі у строки та на умовах, визначених договором. Вказаний договір укладено шляхом приєднання відповідача до його умов через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та положенням статей 205, 207 ЦК України.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти на банківську картку, зазначену відповідачем при оформленні кредиту, що підтверджується наявними у матеріалах справи електронними доказами, зокрема платіжними документами та довідкою про перерахування кредитних коштів.
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 16562,50 грн, яка складається з: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11137,50 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків та 425,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи та подані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, є взаємоузгодженими та підтверджують обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та виникнення заборгованості.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов'язання, а саме непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором, що є порушенням прав та законних інтересів позивача.
Оцінка суду:
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Оскільки, відповідачем не надано доказів про виконання свого обов'язку по сплаті заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат:
Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 8000 грн., які понесені у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Із електронних матеріалів справи вбачається, що між АО «Апологет» та ТОВ «Кредит-Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги, а відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг їх вартість становить 8000,00 грн, що підлягає відшкодуванню з відповідача.
Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн. а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя Івано-Франківської області, Калуського району, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за Кредитним договором №100349361 від 06 лютого 2024 року у розмірі 16562 (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) гривні 50 копійок, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя