Справа №345/2015/26
Провадження № 2/345/1832/2026
05.05.2026 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Сирка Й. Й.,
з участю секретаря судового засідання Слободян Т. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал » (далі - Товариство) звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.02.2024 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано із ТзОВ «Мілоан» кредитний договір з додатками та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 12 000,00 грн. Під час ідентифікації позичальника такий пройшов однозначне встановлення особи. Кредитні кошти за договором № 101062329 від 11.02.2024 надано строком на 97 днів з можливістю продовження (пролонгації) строку кредитування. Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 37 257,27 грн, яка є документально підтвердженою. В добровільному порядку відповідач не погашає вказану суму заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, звернувшись до суду як новий кредитор за невиконаним боржником кредитним зобов'язанням.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, Тому, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд вважає за необхідне провести розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Сторони в судове засідання не з'явилися, участі повноважних представників не забезпечили. Водночас, позивач одночасно із позовною заявою просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечив.
У розумінні приписів п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення кореспонденції за місцем реєстрації проживання особи, що підтверджується довідкою АТ «Укрпошта» від 16.04.2026.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задоволити частково з таких підстав.
Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклав із ТзОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 101062329 від 11.02.2024. Цей договір підписано позичальником одноразовим електронним ідентифікатором. Грошові кошти в сумі 12 000,0 грн перераховані на банківську платіжну картку відповідача за № НОМЕР_1 (номер платіжного доручення кредитодавця - 82557373). Кредитні кошти надано позичальнику на 197 календарних днів. Строк кредитування складається з пільгового та поточного періодів (перший із них триває 7 календарних днів та закінчується 18.02.2024, другий - решту 90 календарних днів і закінчується 18.05.2024). Комісія за видачу кредиту становить 840,00 грн або 7.00 % від суми виданого кредиту (п.1.5.1.), її зміст розкрито у договорі як винагороду кредитодавця за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (кредиту).
За користування кредитом (п.1.5.2. договору) позичальник сплачує проценти за ставкою 1,19% за кожен день у межах пільгового періоду і 2,30% за один день користування кредитними коштами в межах поточного періоду. Проценти нараховуються від фактичного залишку неповернутої суми кредиту. Крім того, відповідно до п. 2.3.1. пільговий період може бути продовжений позичальником за ініціативою останнього зі сплатою комісії у встановленому договором розмірі.
Позичальник зобов'язується повертати кредитодавцю отриманий та нараховані проценти згідно з Графіком платежів до кредитного договору за зниженою ставкою (Додаток № 1 до цього договору). У відповідному додатку одноразова комісія за надання кредиту розміщена в структурі платежів позичальника на користь кредитодавця за додаткові та супутні послуги, до складу яких також належить комісія за управління та обслуговування кредитної заборгованості, однак розміри такої комісії не визначені. Відомості щодо інших видів комісій відповідний додаток не містить.
Також кредитодавцем направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор 921508, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов зазначеного вище кредитного договору.
Відповідно до п.2.3.1. договору позичальник має право неодноразово продовжувати та / або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах за умови, якщо йому доступна така можливість відповідно до Розділу 6 Правил надання коштів у позику, в тому числі надання фінансового кредиту, що розміщені на вебсайті кредитодавця за посиланням в мережі Інтернет, сплативши комісію за управління та обслуговування кредиту, розмір якої визначається додатковою угодою / договором, що підписується позичальником у зв'язку з пролонгацією, та певну частку заборгованості, якщо її сплата передбачена умовами цієї додаткової угоди / договору; продовження (поновлення) пільгового періоду допускається на строк від 3 до 15 днів, а максимальні розміри комісії за управлінням та обслуговування кредиту наведені у таблиці, що безпосередньо викладена у тексті договору. Водночас, умовами додаткової угоди / договору можуть визначатися й інші умови для пролонгації (поновлення) строку кредитування, перелік яких не визначається.
Суд насамперед наголошує, що в тексті кредитного договору міститься визначення терміну «комісія за управління та обслуговування кредиту», натомість поняття «комісії за управління та обслуговування кредитного договору» відсутнє, попри те що перше з відповідних понять кваліфіковане як винагорода кредитодавцю лише за пролонгацію строку кредитування за ініціативою кредитодавця згідно з вимогами п.2.3. договору. У цьому рішенні суд раніше зазначав, що
В будь-якому разі, Товариством не доведено в чому полягає різниця між продовженням та поновленням пільгового строку кредитування, для яких кожного разу окрім сплати комісії, погашення частини боргу та інших невизначених умов між сторонами має бути підписана додаткова угода / договір, який у матеріалах справи немає.
Як передбачено ст. 598-599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), на що вказує зміст ст. 610 ЦК України.
Згідно з письмовим розрахунком ТзОВ «Мілоан» перед відступленням права вимог до позичальника за договором № 109-МЛ/Т від 25.06.2024 (порядковий номер відповідача у реєстрі боржників 2594, що підтверджується витягом, який складений 10.09.2025) сума боргу відповідача становить 37 257,27 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 5200,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 24 897,27грн та 840,00 грн несплаченої одноразової комісії за видачу кредиту.
Із розрахунку також випливає, що позичальник ОСОБА_1 здійснив за умовами договору винятково 18.02.2024 платежі в таких розмірах: 360,00 грн - сплату процентів, 360,00 грн - комісії за пролонгацію строку кредитування та 480,00 грн - дострокове повернення основної суми (тіла) кредиту, адже відповідний строк міг настати згідно з Додатком №1 до кредитного договору не раніше 18.05.2024. За 18.02.2024 позичальнику нараховано проценти відповідно до п 1.5.2. договору, з 19.02.2024 до 21.02.2025 - проценти нараховано згідно з п.1.5.2., 2.3.1.1. договору, а з 22.02.2024 до 21.05.2024 - нараховано нестандартні проценти, зміст та вид яких не передбачені умовами договору взагалі.
Зазаначені розрахунки не спростовані відповідачем та не викликають в суду жодних сумнів щодо їх відповідності фактичним обставинам справи і наявним у справі доказам.
Отже, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, що дає суду підстави для задоволення позову, хоча й не в повному обсязі.
Суд не погоджується з правомірністю нарахування первісним кредитором ОСОБА_1 одноразової комісії за надання кредиту та комісії за пролонгацію строку кредитування з огляду на нікчемність умов кредитного договору про необхідність їх сплати відповідно до положень ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» 15.11.2016 № 1734-VIII (далі - Закон № 1734). Товариством не доведено, за які конкретно супутні чи додаткові послуги первісним кредитором нараховано відповідні платежі, а так само погодження таких послуг зі споживачем. При цьому, враховуються висловлені у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 (справа №740/3852/19) та від 31.08.2022 (справа №202/5330/19) правові позиції, які є релевантними до обставин цієї справи.
Крім того, Товариством не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення між первісним кредитором та позичальником додаткової угоди / договору про нібито здійснену за ініціативою ОСОБА_1 відповідну пролонгацію строку кредитування. Викладені у договорі умови не містять відомостей про наявність такого виду комісії як комісія за пролонгацію строку кредитування.
Відтак, сплачена ОСОБА_1 18.02.2024 сума комісії за пролонгацію строку кредитування підлягає зарахуванню в рахунок дострокового повернення основної суми (тіла) кредиту.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача сум нарахованих первісним кредитором процентів, суд керується тим, що відповідно до приписів ч.5 ст.8 у чинній з 24.12.2023 редакції Закону № 1734-VIII (далі - Закон № 1734, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Процентна ставка за споживчим кредитом є істотною умовою договору. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом № 1734, є нікчемними, тобто недійсним в силу цього закону.
Відповідно до п.17 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону № 1734, доповненого Законом №3498-ІХ від 22.11.2023, протягом перших 120 днів після набрання чинності цим законом (з 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 2,5%, а протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перший з вказаного періодів тривав з 24.12.2023 до 21.04.2024, наступний - з 22.04.2024 до 19.08.2024.
При цьому, відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №3498-ІХ від 22.11.2023 можливість встановлення упродовж перехідного періоду тривалістю 240 календарних днів денних процентних ставок за кредитними договорами у вищому, ніж граничному розмірі, поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після 24.12.2023.
Отже, нараховані відповідачу проценти за кредитом упродовж пільгового та поточного періодів строку кредитування за ставками 1,19 та 2,30 відсотків за один день від залишку неповернутої суми кредиту підлягають перерахунку виходячи із максимального розміру денної процентної ставки, що визначена нормами Закону № 1734 (із врахуванням сплачених ОСОБА_1 процентів у сумі 360,00 грн та достроково повернутої основної суми (тіла) кредиту в сумі 480,00 грн, що здійснено 18.02.2024).
У період з 11.02.2024 до 17.02.2024 (12 000,00х0,01=120,00 грн/день; 120,00х7 к.д.=840,00 грн). 18.02.2024 основна сума (тіло) кредиту зменшидася з 12 000,00 грн до 11 160,00 грн (12 000,00-360,00-480,00). Розмір процентів за період з 18.02.2024 до 18.05.2024 складе (11 160,00х0,01=116,60 грн/день; 116,60х90 к.д.=10 494,00 грн-360,00 фактично сплачених процентів 18.02.2024=10 134,00 грн).
Сума боргу за нарахованими, але не сплаченими процентами дорівнюватиме 10 974,00 грн (10 134,00+840).
Загальний розмір боргу відповідача перед Товариством становить 22 134,00 грн замість заявлених до стягнення з відповідача 37 257,27 грн.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь Товариства судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 581,46 грн або 59,40% від ціни позову.
Проте суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. представник позивача надав суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між Адвокатським обєднанням «Апологет» та позивачем в цій справі, копію ордера адвоката № 1408806 від 20.10.2025, копію акта наданих послуг № Д/19292 від 09.03.2026 з копією детального опису наданих послуг до вищенаведеного акту, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
На підставі наведеного та керуючись ст. 263-265,274-279,280-284,354 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований у АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №101062329 від 11.02.2024 в сумі 22 134,00 грн грн (двадцять дві тисячі сто тридцять чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 581,46 грн та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено та підписано 05.05.2026.
Суддя