Справа № 761/34428/25
Провадження № 2/761/10145/2026
05 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2026 прийнято до провадження матеріали цивільної справи та відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії.
04 травня 2026 року до суду позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що позовна заява та характер спірних правовідносин не може бути віднесені до незначної складності. Крім того, ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Отже, існує необхідність у розгляді справи у загальному позовному провадженні.
Вивчивши клопотання, матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема виходив з ціни позову (яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, критерії, визначені ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у зв'язку з чим суд визнав таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.
З урахуванням зазначеного суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження).
Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Крім того, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У справі, що є предметом розгляду зустрічного позову не подано.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Наразі обсяг доказової бази у справі не є значним.
Кількість учасників у даній справі не впливає на їх можливість надавати письмові заяви у справі.
Крім того, як на підставу призначення справи в загальному позовному провадженні позивач посилається на ціну позову у розмірі 286000,00 грн, яку він вказав в своєму клопотанні.
Проте слід зазначити, що відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві повинно бути викладено зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Доводи позивача, якими він обгрунтував необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження і не можливість її розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, на думку суду, є надуманими та необгрунтованими. До того ж, позивачем не долучено доказів на підтвердження ціни позову.
До того ж, клопотання, у відповідності норм ЦПК України, не є позовною заявою.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (в т.ч. підготовчого) не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Крім того, позивачем 20.04.2026 було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та ухвалою суду від 22.04.2026 було відмовлено в задоволенні клопотання.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, підстави для задоволення клопотання позивача - відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 174, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій АНОХІН