Справа №760/7235/26 Провадження №2/760/13804/26
про залишення позовної заяви без руху
«05» травня 2026 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023, 2024, 2025 роки в загальній сумі 109 147,50 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 144 113,11 грн.,
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023, 2024, 2025 роки в загальній сумі 109 147,50 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 144 113,11 грн.
13 березня 2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 17 березня 2026 року.
27 березня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про долучення квитанції про сплату судового збору.
Судом в порядку ч. 2 ст. 27 ЦПК України направлявся запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження юридичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 27 березня 2026 року.
У період з 30 березня 2026 року по 13 квітня 2026 року суддя перебувала у відпустці, тому питання про відкриття провадження суддею не вирішувалось.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя зважає на наступне.
Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
27 березня 2026 року позивачем було долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 331,50 грн.
У позовній заяві позивач просить стягнути матеріальну допомогу на оздоровлення та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Враховуючи що матеріальна допомога при звільненні є складовою заробітної плати, позивач звільнений від сплати судового збору в цій частині.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суддею встановлено наступне.
Як вбачається з Постанови Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21), середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням роботодавцем законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч. 2 ст. 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП України) і не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі згодом звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України). Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Враховуючи що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, на дану вимогу не поширюються пільги які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.
Ціна позову за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 144 113,11 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 441,13 грн.
З врахуванням наведеного, позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 109,63 грн., на рахунок №UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суддею встановлено, що є підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023, 2024, 2025 роки в загальній сумі 109 147,50 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 144 113,11 грн., - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя І. О. Тесленко