Справа №760/12939/26 1-кс/760/6363/26
05 травня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 22026101110000386 від 30.04.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,
встановив:
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 22026101110000386 від 30.04.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України(далі - КК України).
Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо підстав арешту майна викладені у клопотанні.
Клопотання мотивовано тим, що 30.04.2026 близько 17 год. 55 хв. громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, прибув за адресою: АДРЕСА_1 , та достовірно знаючи, що за вказаною адресою розташований та здійснює свою діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи при собі заздалегідь підготовлений вибуховий пристрій, привів даний пристрій у дію, таким чином вчинивши поруч з будівлею ІНФОРМАЦІЯ_3 вибух, небезпечний для життя та здоров'я співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших оточуючих його осіб.
30 квітня 2026 року в ході затримання та особистого обшуку громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi Note 12S, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім картою з номером телефону НОМЕР_3 .
Постановою слідчого від 30.04.2026 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, виникла необхідність у накладені арешт на майно з метою збереження речових доказів.
Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання
В судове засідання прокурор не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. 04.05.2026 надійшла заява про розгляд клопотання за відсутності прокурора.
Власник майна в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Норми права, які підлягають застосуванню, оцінка та мотиви слідчого судді
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу. Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
З матеріалів справи встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026101110000386 від 30.04.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Як вбачається з матеріалів клопотання вказаний мобільний телефон може мати значення для досудового розслідування оскільки на зазначеному мобільному телефоні може міститися інформація яка матиме значення для повного та всебічного розслідування кримінального провадження. Крім того вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом постановою слідчого від 30.04.2026.
Слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 22026101110000386 від 30.04.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1,
ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, шляхом заборони відчудження, розпорядження та користування майном, яке 30.04.2026 вилучено під час затримання та особистого обшуку громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- мобільний телефон Redmi Note 12S, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою з номером телефону НОМЕР_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих (груп детективів), прокурорів у кримінальному провадженні за № 22026101110000386 від 30.04.2026.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_5