Справа № 758/5604/26
3/758/2612/26
Категорія 208
30 квітня 2026 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює директором ТОВ «Ред Булл Україна», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
06 березня 2026 року при перевірці ТОВ «Ред Булл Україна», розташованому за адресою: м. Києві на вул. Набережно-Хрещатицька, 41, що у Подільському районі м. Києва, встановлено, що ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Ред Булл Україна», порушив п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.134.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.4, п.2 ст.3,п.1 п.2 ст.9 Закону №996-ХІV, п.5, п.6, п.7, п.9, п.11 П(с)БО 16, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 263063 грн., в тому числі: за 2019 рік на суму 226163 грн., за 2020 рік на суму 36900 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 586576 грн., в тому числі квітень 2019 року в сумі 38933 грн., травень 2019 року в сумі 8333 грн., червень 2019 року в сумі 120292 грн., липень 2019 року в сумі 8333 грн., серпень 2019 року в сумі 75400 грн., жовтень 2020 року в сумі 41000 грн., грудень 2020 року в сумі 294285 грн., згідно акту перевірки від 06.03.2026 року №15280/ж5/26-15-07-03-03-22/34487631.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Ред Булл Україна», своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Згідно положень ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.
Частиною першою ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування.
Загальні положення щодо обліку платників податків встановлено главою 6 розділу 2 Податкового кодексу України.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, є:
а) відсутність податкового обліку;
б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Зокрема, правопорушення у вигляді відсутності податкового обліку вчиняється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.
А правопорушення у вигляді порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.
Суб'єкт адміністративного проступку - керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 869/АПр/26-15-07-03-03-39 від 06.03.2026, актом перевірки від 06.03.2026 №/Ж5/26-15-07-03-03-22/34487631.
Вказані докази суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи.
Враховуючи зазначене, суд приходить висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушив введення податкового обліку.
В той же час, протокол про адміністративне правопорушення № 869/АПр/26-15-07-03-03-39 від 06.03.2026 року складено саме відносно ОСОБА_1 , як посадової особи відповідної юридичної особи (платника податків), за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки якої податковим органом встановлено факт порушення ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Ред Булл Україна», встановленого порядку ведення податкового обліку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП - порушення керівником підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 163-1, 221, 283, КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,0 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять грн. 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. М. Ларіонова