Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6445/26
28 квітня 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Зазначав, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100070000515, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 16.04.2026 року працівниками УСР в м. Києві ДСР НПУ за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4 виявлено заклад ігрових автоматів.
У подальшому, 16.04.2026 на підставі постанови слідчого про проведення невідкладної слідчої дії - проникнення до житла чи іншого володіння з метою обшуку було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення невідкладного обшуку у приміщенні грального закладу було виявлено: системні блоки в кількості 11 (одинадцять) штук, які опечатані бирками від №NPU1714957 до №NPU1714967; монітори у кількості 20 штук, які опечатані бирками від №NPU1704722 до NPU1704741; клавіатури у кількості 18 штук та комп'ютерні мишки у кількості 18 штук - поміщені до чорного пакету з биркою Н46668784; камери відеонагляду у кількості 11 штук, предмет білого кольору з надписом «Hikvision» у кількості 1 штука - поміщені до пакету чорного кольору з биркою Н46668762; грошові кошти в сумі 2840 та мобільний телефон «Iphone» чорного кольору у заблокованому стані зі слідами використання, які поміщено до сейф-пакету WAR1079662; 18 пуфіків синього кольору; 1 крісло чорного кольору; 18 робочих столів.
Також під час проведення моніторингу сайту «Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html встановлено відсутність адреси розташування підпільного грального закладу, а саме: АДРЕСА_1 в офіційних реєстрах, щодо наявності у суб'єктів господарювання права на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за вказаною адресою.
Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , розмір частки 1/1.
Відповідно до договору оренди нерухомого майна від 23.02.2026 року укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , орендарем приміщення, що за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 .
Постановою від 17.04.2026 слідчим вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №120261000700000515 від 16.04.2026.
Враховуючи вищезазначені обставини, встановлені під час досудового розслідування, зважаючи на те, що в нежитловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення огляду та обшуку було виявлено та вилучено, зокрема, комп'ютерну техніку, яка використовувалась під час гри в азартні ігри, як доказів фактів проведення в зазначеному приміщенні азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, зазначене приміщення продовжують протиправно використовувати невстановлені особи для проведення в ньому азартних ігор.
Зважаючи на вищевикладене, приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме: є знаряддям вчинення кримінального правопорушення за допомогою якого системно організовуються та проводяться азартні ігри без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності. Крім того, наявні підстави вважати, що права на вказане приміщення набуті кримінально протиправним шляхом та отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення пов'язаного з організацією та проведенням азартних ігор.
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, для досягнення дієвості цього кримінального провадження, з метою забезпечення уникнення ризиків подальшого використання вказаного майна у злочинних цілях, недопущення його відчуження, збереження речового доказу, необхідно, застосувати захід забезпечення кримінального провадження, передбачений ст. 170 КПК України, тобто накладення арешту на нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із забороною користування та відчуження.
У зв'язку з тим, що наявні підстави вважати, що у разі повідомлення власників приміщення, невстановлені особи можуть вчинити дії щодо відчуження приміщення до вирішення питання щодо арешту, тому сторона обвинувачення вважає доцільним розглянути клопотання без повідомлення власників майна та їх представників.
На підставі вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт із забороною користування та відчуження на нежитловий будинок, який використовується для здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор, що за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_4 .
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
У клопотанні прокурор, з метою забезпечення арешту майна, просив розглядати клопотання без повідомлення ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Приходжу до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності ОСОБА_4 з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.
Установлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100070000515, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про визнання речовими доказами від 17.04.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 12026100070000515 нерухоме майно, а саме приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного рестру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нежитловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_4 .
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначав, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на нерухоме майно - нежитловий будинок АДРЕСА_1 .
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, враховуючи мету арешту нерухомого майна, наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, є можливим застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт нежитлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно клопотання в частині встановлення заборони користування та відчуження нежитлового будинку АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає, оскільки прокурором у клопотанні не наведено обставин, які свідчать про наявність обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 167, 168, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на нежитловий будинок АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1