Номер провадження 2/754/5847/26
Справа №754/21538/25
Іменем України
05 травня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНФОРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 45 750,60 грн, та ухвалив таке рішення.
Стислий виклад позицій сторін
01.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" (надалі - Позивач) подало через підсистему "Електронний суд" позовну заяву до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 45 750,60 грн, яка складається з 20 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 25 750,60 грн - заборгованість за сумою відсотків.
Позов обґрунтовано тим, що 30.09.2021 між ТОВ "МІСТЕР КЕШ" (Первісний кредитор) та Відповідачкою було укладено кредитний договір, за яким Відповідачка отримала кошти в розмірі 20 000,00 грн. Право вимоги за цим договором перейшло до Позивача на підставі договору факторингу. Відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася вказана заборгованість.
Також Позивач просить покласти на Відповідачку судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов. Відповідачка повідомлена належним чином про розгляд справи у суді. Суд надсилав ухвалу на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідачки. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).
Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).
Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
30.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСТЕР КЕШ" (Первісний кредитор) та Відповідачка, ОСОБА_1 , уклали кредитний договір № 401076-М у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію". Відповідачка для отримання кредиту зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення реєстраційної форми на вебсайті та створила особистий кабінет. Відповідачка заповнила анкету позичальника на отримання кредиту. Кредитодавець надіслав в особистий кабінет Відповідачки проект кредитного договору. Відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підтвердила його підписання.
Відповідачка підписала кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора (f26364). Кредитодавець направив цей ідентифікатор на мобільний номер телефону НОМЕР_1 .
Сторони згідно з умовами цього договору домовилися про надання кредиту в розмірі 20 000,00 грн строком з 30.09.2021 по 29.10.2021 включно.
Первісний кредитор 30.09.2021 виконав свої зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок з використанням картки НОМЕР_3, що підтверджується витягом з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу ТОВ "ФК "САН-РАЙЗ ФІНАНС", згідно з договором №7 від 12.10.2020 та додаткової угоди № 1 від 10.11.2020, що підписані диретором ТОВ "ФК "САН-РАЙЗ ФІНАНС" Н.В. Клєвакіною.
Суд, оцінюючи надані Позивачем докази, визнав, що витяг, виданий фінансовою компанією (суб'єктом господарювання у сфері надання платіжних послуг) є належним доказом. Вона містить інформацію про здійснення платежу в рамках договірних відносин між первісним кредитором і Відповідачкою, що безпосередньо свідчить про проведення фінансової операції та повністю відповідає вимогам законодавства щодо належності, допустимості та достовірності доказів. Такий витяг у сукупності з електронним договором є належним первинним документом у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки він містить відомості про здійснену операцію.
Суд, ураховуючи принцип змагальності, бере до уваги також відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони Відповідачки, а також те, що укладенню договору передувала ідентифікація Відповідачки, яка самостійно вказала номер картки, на яку необхідно перерахувати кошти.
Відповідачка порушила умови договору та не повернула кредитні кошти у встановлений строк. Борг за тілом кредиту становить 20 000,00 грн.
Щодо нарахування відсотків
Позивач просить стягнути 25 750,60 грн відсотків. Позивач у період з 30.09.2021 по 29.10.2021 нараховував відсотки за ставкою 0,597% в день, з 30.10.2021 по 19.11.2021 за ставкою 1,99% в день, з 20.11.2021 по 09.12.2021 за ставкою 2,99%.
29.10.2021 Первісний кредитор та Відповідачка уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою, зокрема, погодили новий строк користування кредитом до 19.11.2021 та встановили процентну ставку у розмірі 1,99% за кожен день користування кредитом.
Надалі 29.10.2021 сторони уклали угоду про автопролонгацію до кредитного договору якою, зокрема, погодили строк користування кредитом у період з 20.11.2021 по 09.12.2021 включно та встановили процентну ставку у розмірі 2,99% за кожен день користування кредитом.
Суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Суд, перевіривши розрахунок Позивача за період з 30.09.2021 по 09.12.2021, визнає його обґрунтованим та таким, що не виходить за межі умов договору щодо строку кредитування, а тому вимога про стягнення відсотків підлягає задоволенню повністю.
Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).
У цій справі Позивач набув право вимоги до Відповідача внаслідок відступлення цього права на підставі Договору факторингу № 42987483-98, який було укладено 26.01.2022 між ТОВ "МІСТЕР КЕШ" та Позивачем. Зазначені обставини підтверджуються відповідним Договором факторингу, Актами прийому-передачі та витягами з Реєстру боржників, де ідентифіковано Відповідачку суму її боргу.
Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
Відповідачка не надала суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договору відступлення права вимоги.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 641/8415/23).
У справі, що розглядається, Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов'язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань.
Відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву, не надала Суду жодних доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором, а також не надала доказів на спростування розрахунку, поданого Позивачем.
Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд задовольнив позовні вимоги повністю, тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНФОРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 750,60 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач (стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб.508-2; код ЄДРПОУ 41717584).
Відповідач (боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України) - 05.05.2026.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО