Справа № 752/22346/24
Провадження № 2/752/667/26
Іменем України
05 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,
представника позивача - Бірюкової О.М.,
прокурора - Греськів І.І.,
представника третьої особи - Рибіцької Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку загального позовного провадження, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бірюкової Олени Миколаївни про відвід головуючому судді у справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національний природний парк «Голосіївський», Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду,
у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національний природний парк «Голосіївський», Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ», в якому прокурор просить суд усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом:
- припинення володіння ОСОБА_1 нерухомим майном - садовим будинком АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 930919680000, номер запису про право власності 14667597);
- зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва - садовий будинок та тимчасові споруди, що розташований по АДРЕСА_1 (за координатами у форматі десяткових градусів: 50.3767867, 30.5205261).
Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2025 року суд закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник відповідача заявила відвід головуючому судді Слободянюк А.В., посилаючись на те, що існують обставини, що вказують на можливу упередженість судді та формування наперед визначеної позиції щодо результату розгляду даної справи.
Зокрема, головуючим суддею були прийняті судові рішення за аналогічними позовами: № 752/21620/24, № 752/24284/24, № 752/8908/24. Всі позови у вказаних справах були однотипними: подавались однією і тією ж особою (заступник керівника Київської міської прокуратури) в інтересах однієї і тієї ж особи (Київська міська рада) тільки формально до різних відповідачів (членів СК «Гайок МІ»), з того ж самого предмета (усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в урочищі «Гайок», які на думку прокурора увійшли до земельної ділянки наділеної НПП «Голосіївський») та з тих же правових підстав.
Вказані обставини свідчать, що суддею сформовано свою позицію щодо розгляду позову заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради. На думку представника відповідача, суддя «зв'язана» вже прийнятими нею рішеннями по іншим справам і не зможе відступити від сформованої нею позиції.
Прокурор та представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення заяви представника відповідача про відвід заперечували.
Прокурор пояснювала, що у відповідності ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу. Представник третьої сторони вказувала також про безпідставність заявленого відводу та повідомила, що існує 34 спори з приводу заняття земель національного природного парку, а тому у Голосіївському районному суді міста Києва майже всі судді або розглядають або розглядали вказані спори.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, вислухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до частин 1-3, 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно положень ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
У той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Слободянюк А.В. у розгляді даної справи, позивачем не наведено.
Правовою підставою подання цієї заяви про відвід заявник фактично визначає п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, згідно з якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а також якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Обставинами ж, які викликають у представника відповідача сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді у даній справі, є фактично зміст рішень, ухвалених суддею Слободянюк А.В. в інших цивільних справах.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В п. 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що: «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів».
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами (абз. 2 п. 1.2.1 постанови пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року №18).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 Рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року).
Отже, сама по собі незгода представника відповідача з рішеннями судді Слободянюк А.В., ухваленими в інших справах (№752/21620/24, № 752/24284/24, № 752/8908/24) не є підставою для відводу головуючого судді від розгляду справи згідно з вищезазначеними положеннями ЦПК України.
Таким чином, заява представника відповідача про відвід судді не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про її необґрунтованість. А тому, аналізуючи вищенаведені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про відвід головуючому судді Слободянюк А.В.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бірюкової Олени Миколаївни про відвід головуючому судді у справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національний природний парк «Голосіївський», Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на ухвалу суду.
Суддя А.В. Слободянюк