Справа № 752/15289/25
Провадження №: 1-кп/752/1327/26
05.05.2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023000000001363 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів ч. 2 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , на ВКЗ,
встановила:
прокурор ОСОБА_17 в судовому засіданні просив задовольнити три клопотання про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та два клопотання про продовження ОСОБА_8 та ОСОБА_5 строку дії процесуальних обов'язків, які подав в письмовому вигляді з наведенням мотивів та підстав.
Захисники ОСОБА_8 - ОСОБА_11 та ОСОБА_14 в судовому засіданні не заперечували щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 строку дії процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку своїх захисників.
Захисники ОСОБА_5 - ОСОБА_12 та ОСОБА_14 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії обов'язків ОСОБА_5 . Свою позицію обґрунтували тим, що ризики відсутні, а на минулому засіданні ОСОБА_5 було виключено обов'язок не відлучатись з м. Києва, натомість прокурор подає клопотання про продовження обов'язків ОСОБА_5 та в прохальні частині знову покладає цей обов'язок.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників.
Захисник ОСОБА_7 - ОСОБА_15 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 . Вказав, що клопотання прокурора аналогічні до попередніх, а ризики вказані прокурором не актуальні та будь-якими доказми не підкріплені, натомість ОСОБА_18 вже два роки знаходиться під вартою. Захисник вказав, що у ОСОБА_7 позитивно характеризується, має постійне місце реєстрації в м. Києві, а також він має на утриманні бабусю непрацездатного віку та потребує догляду. Також вказав, що ОСОБА_7 обов'язки ніколи не порушував, а тому, на його думку є всі підстави для зміни запобіжного заходу на нічний домашній арешт чи заставу у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника. Вказав, що співпрацював зі слідством, в СІЗО поводить себе добре. Зацікавлений в розгляді справи і ухилятись від суду наміру не має, оскільки злочинів не вчиняв. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт чи визначити заставу.
Захисник ОСОБА_9 - ОСОБА_19 в судовому засіданні підтримав позиції колег-адвокатів та заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_9 . Вказав, що згідно ЄСПЛ клопотання прокурора повинно бути обґрунтованим, однак ризики вказані прокурорм не доведені. Крім того, вказав, що зі сплином часу ризики зменшились, а тому вважав за можливе змінити ОСОБА_9 запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_16 заперечувала щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 просила змінти запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою, а саме на нічний домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотань прокурора та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку сторін, вивчивши клопотання прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слід також зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про наявність ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Під час розгляду клопотання сторін, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України», де зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На переконання колегії суддів, прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: можливість незаконного впливу на свідків, оскільки останні ще не допитані, а обвинувачені знають свідків та проживають з ними в одному місті та області; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що може бути виражено у створенні обвинуваченими штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення до дачі завідомо неправдивих свідчень; ризик вчинення нових злочинів з огляду на суть обвинувачення та кількість інкримінованих епізодів; переховування обвинувачених від суду, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні, зокрема, особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та у сфері обігу наркотичних засобів, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути призначено судом у випадку визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, обвинувачені можуть вживати заходи, спрямовані на переховування від суду.
Також, при визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів бере до уваги характер інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 злочинів, які згідно пред'явленого обвинувачення, вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації зухвало порушували нормальну життєдіяльність громадського суспільства, розповсюджуючи небезпечні речовини в умовах воєнного стану, коли Україна опинилась в найбільш складних умовах через вторгнення країни-агресора.
Крім того, на даний час триває судовий розгляд, а тому обвинувачені, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході, можуть вчиняти дії направлені на затягування судового розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за інкриміновані злочини, а отже інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, із врахуванням наведених вище обставин, на даному етапі, на переконання колегії суддів, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать їх належну поведінку.
Окрім того, колегія суддів відповідно до вимог закону враховує вік обвинувачених, стан здоров'я та сімейний стан, наявність джерела доходів, інші дані щодо позитивної діяльності та характеристики, а також те, що ОСОБА_6 раніше засуджений за ч. 3 ст. 307 КК України, а відносно ОСОБА_7 триває судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню за ч. 2 ст. 189 КК України.
Твердження сторони захисту про те, що ризики наведені прокурором не доведені та зменшились, повністю спростовуються вказаними вище доводами колегії суддів, крім того, на переконання колегії суддів, запобігання вказаним ризикам досягнуто саме завдяки обраним та неодноразово продовженим запобіжним заходам у виді тримання під вартою одразу після затримання обвинувачених.
Отже, зважаючи на характеризуючі дані обвинувачених, на існуючі ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченим злочинів, а також беручи до уваги стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає, що раніше обраний та продовжений запобіжний захід ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у виді тримання під вартою є обґрунтованим та співмірним пред'явленому обвинуваченню, продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним та необхідним.
Стороною захисту не надано будь-яких достатніх доказів, які не були б враховані під час попереднього судового засідання та які б беззаперечно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а отже, за таких обставин підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів на більш м'які на даній стадії судового провадження колегія суддів не вбачає.
Разом з цим, колегія суддів, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, беручи до уваги наявність у обвинувачених постійних місць проживання, соціальних зв'язків, позитивної характеристики, а також враховуючи строк перебування обвинувачених під вартою та стадію судового розгляду, вважає за необхідне зменшити кожному з обвинувачених, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заставу та визначити кожному з обвинувачених, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На переконання колегії суддів, на даній стадії застава саме у таких розмірах в разі її внесення, буде достатнім стимулюючим засобом кожному з обвинувачених для запобігання ризикам, наведеним прокурором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у виді триманні під вартою підлягають частковому задоволенню.
Окрім того, колегія суддів, вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії процесуальних обов'язків обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , враховує тяжкість інкримінованих їм злочинів, дані про осіб обвинувачених, зокрема стан здоров'я, наявність міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, а тому з метою забезпечення належного виконання ними процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, колегія суддів дійшла висновку про доцільність продовження строку дії процесуальних обов'язків покладених на кожного з обвинувачених, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_5 було виключено обов'язок не відлучатися з міста Києва, про що вірно зауважила сторона захисту, колегія суддів вважає за необхідне не покладати на ОСОБА_5 такий обов'язок як не відлучатись з м. Києва, а отже клопотання прокурора про продовження дії процесуальних обов'язків слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, колегія суддів
постановила:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 60 (шістдесят) діб до 03.07.2026 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 обчислювати з 05.05.2026 року.
Визначити кожному з обвинувачених, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як кожним з обвинувачених, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва згідно порядку визначеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2025 року у справі 752/15289/25.
Клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов'язків ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити строк дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 процесуальних обов'язків до 03.07.2026 року включно, а саме:
прибувати до суду за викликом;
не відлучатися із м. Києва,
повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити строк дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальних обов'язків до 03.07.2026 року включно, а саме:
прибувати до суду за викликом;
повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3