Справа №705/2918/26
1-кп/705/822/26
05 травня 2026 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026255360000006 від 02.01.2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вікторівка Ширяївський район Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, має інвалідність 3 групи, працюючого по цивільно-правовій угоді на громадських роботах в Томашівському старостинському округу, на утриманні будь-яких осіб немає, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
І . Історія провадження.
29 квітня 2026 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області від прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026255360000006 від 02.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України.
Ухвалою суду від 30 квітня 2026 призначено до розгляду вказаний обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників кримінального провадження.
ІІ. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.12.2025 близько 18 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, в ході виникненого конфлікту із неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином співмешканки, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою заподіяння фізичного болю наніс ОСОБА_4 удар правою рукою в область обличчя, чим спричинив останньому своїми умисними діями фізичного болю, тим самим вчинивши діяння, що має ознаки фізичного насильства як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Таким чином, ОСОБА_2 , обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбачений за ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
III. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті прокурором заявлене клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_2 зазначає, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, що він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Також, потерпілий ОСОБА_4 у своїй заяві від 29.04.2026 повідомив про надання згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.
Із урахуванням наведеного та на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглядати в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.
IV. Положення закону, яким керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч.ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України, пом'якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Частина 2 статті 1 КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КК України, умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
V. Висновки та мотиви суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акту в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, а саме - умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_2 під час дізнання не оспорював встановлені обставини і надав свою згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності, що підтверджується доданою до обвинувального акту заявою від 29.04.2026, в якій останній підтвердив час, місце, обставини і мету вчинення кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, враховує особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Вікторівка Ширяївський район Одеської області, українця, громадянин України, неодружений, має інвалідність 3 групи, працюючий по цивільно-правовій угоді на громадських роботах в Томашівському старостинському округу, на утриманні будь-яких осіб немає, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 раніше не судимого.
Відповідно до характеристики, наданої в.о. старости с. Томашівки, старости с. Черповоди від 13.01.2026 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає ПТП для внутрішньо - переміщених осіб в АДРЕСА_1 з січня 2024 року. Проживає разом з співмешканкою, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Не працює. Зловживає спиртними напоями. За період мешкання неодноразово проводились бесіди на предмет зловживання спиртними напоями, порушення громадського порядку. Участі у громадському житті села не приймає.
Відповідно до характеристики, наданої в.о. старости с. Томашівки, старости с. Черповоди від 27.04.2026 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає ПТП для внутрішньо - переміщених осіб в АДРЕСА_1 з січня 2024 року. Проживає разом з співмешканкою, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виховує двох неповнолітніх дітей. Приймає участь в громадських роботах, а саме: прибиранні території МКІ, парку Слави села Томашівки, працює на заготівлі і складанні дров для опалення МКІ. З березня 2026 року працює по цивільно- правовій угоді на громадських роботах в Томашівському старостинському округу Паланської сільської ради.
Обвинувачений не перебуває на спеціальному обліку у лікарів психіатра та нарколога.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 раніше не судимого, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді громадських робіт строком: 200 годин буде достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.
На думку суду, саме завдяки тому, що даний вид покарання передбачає обов'язок вчинення засудженою певних дій протягом певного часу, буде забезпечено досягнення належного виховного ефекту та утримає обвинувачену від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Також суд, в інтересах потерпілого від кримінального правопорушення, пов?язаного з домашнім насильстовом, одночасно з призначенням покарання вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 обмежувальні заходи у виді направлення для проходження програми для кривдників на підставі п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 50, 56, 66, 67, 126 КК України, ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком: 200 годин.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України:
- направити ОСОБА_2 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на один місяць.
Попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України.
Речовий доказ по кримінальному провадженні: дерев'яна качалка, яка повернута власниці ОСОБА_2 - залишити останній за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Копії вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1