Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/704/26
Провадження 2-а/382/9/26
04 травня 2026 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, про визнання постанови протиправною та її скасування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6881512 від 21.03.2026 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.03.2026 року поліцейським ВП №2 (м. Яготин) Бориспільського управління поліції ГУ НП в Київській області старшим сержантом поліції Голубом Олександром Анатолійовичем було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6881512, оскільки водій керував транспортним засобом Opel д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушив п. 2.9.в ПДР - керування водієм тз з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. При цьому, позивач в позові зазначає, що із постановою не згодний, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач вказує на те, що перед виїздом перевірив справність усіх світлових приладів транспортного засобу та вони були справні. Вважає постанову протиправною та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при складанні постанови не були з'ясовані і не доведені обставини, які б свідчили про те, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення у зв'язку з чим така підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
У відзиві представник відповідача посилається на те, що 21.03.2026 року інспектором поліції було виявлено факт керування позивачем транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком, що підтверджується відеозаписом фіксації правопорушення, матеріалами адміністративної справи. Зазначені обставини стали підставою для винесення постанови серії ЕНА № 6881512 за ч. 1 ст 121-3 КУпАП позивач звернувся до суду з вимогою скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху, мотивуючи тим, що він є військовослужбовцем, а тому притягнення до відповідальності може здійснюватися виключно посадовими особами Військової служби правопорядку. Зазначені доводи є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, з огляду на наступне. Виняток стосується лише окремих випадків (наприклад, строковиків-водіїв військової техніки), і не має універсального характеру. Виходячи зі змісту ст. 15 КУпАП військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах за порушення правил дорожнього руху. Статус військовослужбовця не звільняє від відповідальності за КУпАП та не створює виключної підсудності ВСП. Військова служба правопорядку здійснює контроль у військовій сфері але не має виключної юрисдикції щодо ПДР. Позивач помилково ототожнює дисциплінарну відповідальність з адміністративною, безпідставно виключає повноваження поліції у сфері безпеки дорожнього руху, що прямо суперечить положенням ст. 15 КУпАП. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, слід дійти висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, слід розцінювати як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення. Враховуючи викладене вище, вважаємо, що підстави котрі б вказували на те, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови - відсутні. За таких обставин вважають, що позов слід залишити без задоволення, оскільки встановлено, що дії інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно правовими актами.
Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до оспорюваної постанови серії ЕНА № 6881512 від 21.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної поліцейським ВП №2 (м. Яготин) Бориспільського управління поліції ГУ НП в Київській області старшим сержантом поліції Голубом Олександром Анатолійовичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що 21.032026 року о 22:15:32 ОСОБА_1 в м. Яготин, вулиця Незалежності (Леніна), 19, керував транспортним засобом OPEL ASTRA, номерний знак НОМЕР_2 в темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушив п. 2.9в Правил дорожнього руху.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення на місці вчинення такого правопорушення.
Приписами статті 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
За змістом ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а в силу ст. 77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень тягар доведення правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладений на відповідача.
Так, згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд зобов'язав Головне управління Національної поліції у Київській області надати суду докази розгляду справи про адміністративне правопорушення 21.03.2026 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у присутності ОСОБА_1 . Такі докази на виконання ухвали суду відповідачем не надано. При цьому, в рапорті органу поліції зазначено"... В зв'язку із технічних причин відео із водієм ОСОБА_1 не проводилось...".
Із матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надано. Крім цього, не долучено диск із відеозаписом події з нагрудної боді-камери поліцейських чи з відео-реєстратора, щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, не додано доказів, що постанова складалася у його присутності, що проводилася передбачена законом процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позивачу оскаржувана постанова оголошувалася або вручалася, що йому роз'яснювалися права та обов'язки.
Відповідачем обґрунтування вини водія сформовано на одних лише даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо достеменно визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, фото-, відео- фіксація тощо).
Постанова про притягнення до відповідальності не дає підстав однозначно стверджувати про допущення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, оскільки зазначені твердження не знайшли підтвердження під час розгляду справи належними доказами.
Лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а.
Однак у даній справі основним та єдиним доказом вчинення правопорушення стали висновки працівника поліції, які не можуть бути достатнім доказом за відсутності інших належних та об'єктивних доказів вчинення такого правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, є недоведеним.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, та не доведено факту порушення позивачем вимог закону.
Отже, суб'єктом владних повноважень не надано доказів дотримання ним процедури розгляду справи, а за приписами ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає недоведеним, що суб'єкт владних повноважень дотримався процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а також матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому постанова серії ЕНА № 6881512 від 21.03.2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, є неправомірною. Інші доводи щодо обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності не впливають на вирішення справи.
Як вбачається із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, тому оскаржувану постанову необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 242, 244-246, 257, 262, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання постанови протиправною та її скасування задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6881512 від 21.03.2026 року, винесену поліцейським ВП №2 (м. Яготин) Бориспільського управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15.
Суддя М. М. Нарольський