04.05.2026 Провадження по справі № 2/940/128/26
Справа № 940/2439/25
Іменем України
04 травня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Косович Т.П.
при секретарі Козуб І.С.
з участю адвоката Порхун О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 10290 грн. матеріальної та 30000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, а також судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.06.2025 року о 15 годині в АДРЕСА_1 , перебуваючи у під'їзді будинку, ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме металевою трубою пошкодив вхідні двері її квартири АДРЕСА_2 . Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 17.06.2025 року у справі № 940/1034/25 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Відповідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту вхідних дверей, які розташовані в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 № 362/0925 від 03.10.2025 року, вартість відновлюваного ремонту вхідних дверей, які розташовані в житловій однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , складає 8290 гривень, ціна проведення даної оцінки - 2000 гривень, які відповідач добровільно не відшкодував.
Своїми хуліганськими діями відповідач завдав позивачці і моральної шкоди у вигляді душевних страждань, морального дискомфорту та побоювань, що такі дії можуть повторитися. Розмір моральної шкоди позивачка оцінює в 30000 гривень.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Порхун О.П. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зробила заяву про подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, матеріальну шкоду визнає в сумі 3-4 тисяч гривень, моральну шкоду не визнає повністю, посилаючись на те, що позивачці моральної шкоди не заподіяно, так як на час вчинення ним хуліганських дій в квартирі проживали квартиранти.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки та відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору дарування квартири від 30.03.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Тетіївського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 178, та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 161919302 від 02.04.2019 року.
02.06.2025 року о 15 годині в АДРЕСА_1 , перебуваючи у під'їзді будинку, ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме металевою трубою пошкодив вхідні двері квартири АДРЕСА_2 , чим спричинив власнику квартири матеріальні збитки.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 17.06.2025 року у справі № 940/1034/25 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин. При цьому, ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю. Постанова набрала законної сили 30.06.2025 року.
Відповідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту вхідних дверей, які розташовані в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 № 362/0925 від 03.10.2025 року, вартість відновлюваного ремонту вхідних дверей, які розташовані в житловій однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , складає 8290 гривень. Вартість проведеної оцінки склала 2000 гривень, що підтверджується копією квитанції ФОП ОСОБА_3 № 0110 від 03.10.2025 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та його винність у його вчинені сторонами не оспорюються і доказуванню в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України не підлягають.
Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі в силу вимог пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України є однією із самостійних підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Згідно пункту 8 та пункту 9 частини першої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріалами справи підтверджено, що 02.06.2025 року о 15 годині в АДРЕСА_1 , перебуваючи у під'їзді будинку, ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме металевою трубою пошкодив вхідні двері квартири АДРЕСА_2 , чим спричинив власнику квартири ОСОБА_1 матеріальні збитки у вигляді 8290 гривень для відновлюваного ремонту вхідних дверей та 2000 гривень за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту. Зазначені збитки підтверджуються документально, є обґрунтованими та перебувають у причинно-наслідковому зв'язку між винними діями ОСОБА_2 та необхідністю усунення негативних наслідків таких дій, спричинених майну ОСОБА_1 , з огляду на що суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 30000 гривень, слід зазначити наступне.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Згідно вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивачка як на підставу позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди посилається на те, що внаслідок пошкодження її майна вона зазналадушевних страждань, морального дискомфорту, вона до цього часу боїться, що такі дії можуть повторитися, а відповідач навіть не вибачився та шкоду не відшкодував. З огляду на це, позивачка моральну шкоду оцінює в сумі 30000 гривень.
Виходячи з обсягу та характеру спричинених душевних страждань, суд дійшов висновку про справедливість заявлених позивачкою вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки остання безсумнівно зазнала душевних страждань, зумовлених діями відповідача, що призвели до пошкодження її майна та необхідністю у зв'язку з цим докладати зусилля для відновлення попередніх життєвих умов та необхідністю проведення ремонту.
Разом з цим, вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами виваженості, розумності та справедливості, в зв'язку з чим приходить до висновку про визначення розміру відшкодування такої моральної шкоди позивачці в сумі 5000 грн., оскільки визначений позивачкою розмір моральної шкоди є, на погляд суду, завищеним, не доведеним та не обґрунтованим.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На час ухвалення судового рішення суду не було надано доказів про звільнення відповідача від сплати судового збору, тож суд такий судовий збір відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» станом на 01.01.2025 року стягує з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 459,65 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_4 , - 10290 (десять тисяч двісті дев'яносто) гривень матеріальної та 5000 (п'ять тисяч) моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 65 копійок
судового збору на користь держави на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення: 08 травня 2026 року.
Суддя: Т.П.Косович