Вирок від 05.05.2026 по справі 372/2708/26

Справа № 372/2708/26

Провадження № 1-кп-295/26

ВИРОК

іменем України

05 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026116230000047 від 11.03.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Українка Обухівського р-ну Київської обл, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 12 лютого 2026 року близько 19 год. 10 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , вступив у словесний конфлікт із присутньою там потерпілою ОСОБА_4 .. У ході конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді шкоди здоров'ю іншої особи, ОСОБА_3 умисно наніс потерпілій ОСОБА_4 близько 7 ударів кулаками в область голови та лоба, а також із силою штовхав її об стіну та наносив удари по тулубу й кінцівкам.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №65 від 24.04.2026, потерпілій ОСОБА_4 спричинено наступні тілесні ушкодження: синці на нижніх повіках очей, синці на внутрішній поверхні правого стегна та лівого колінного суглоба, синці на задньо-зовнішній поверхні лівої гомілки та внутрішній поверхні правої гомілки. Зазначені ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. У результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови та обличчя, які згідно з медичною документацією КНП «Обухівська БЛІЛ» за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Під час дізнання обвинувачений у присутності захисника склав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, не оспорював встановлені під час дізнання обставини, висловив розуміння роз'ясненим наслідкам неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Крім цього, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому данні розписок, наявні у доданих до суду матеріалах, надають суду можливість прийти до висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст обставин.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку передбаченого ст. 125 ч.1 КК України доведена повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 , вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 1 КК України кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3

відноситься до кримінальних проступків.

При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, дані про особу, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття ОСОБА_3 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, доцільно обрати обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки саме такий вид та розмір покарання на думку суду є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта покласти на обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 100, 370, 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376, 381-382 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Речові докази: оптичний DVD-R диск, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при справі; медичну довідку КНП ОМР Обухівської БЛІЛ від 17.02.2026 року на ім'я ОСОБА_4 - залишити при справі.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
136263214
Наступний документ
136263216
Інформація про рішення:
№ рішення: 136263215
№ справи: 372/2708/26
Дата рішення: 05.05.2026
Дата публікації: 07.05.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Обухівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.05.2026)
Дата надходження: 01.05.2026