05.05.2026 Єдиний унікальний № 371/1066/25
провадження № 2-п/371/9/26
05 травня 2026 року м. Миронівка
ЄУН 371/1066/25
Провадження № 2-п/371/9/26
Миронівський районний суд Київської області в складі судді Капшук Л.О., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кордій Наталії Геннадіївни про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
16 лютого 2026 року у справі ухвалено судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. З відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» стягнуто заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №65913-12/2024 від 30 грудня 2024 року, з урахуванням суми основного боргу, заборгованості за процентами та комісією, в розмірі 43 600 гривень 00 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 970 гривень 46 копійок, всього 45570 (сорок п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 46 копійок.
28 квітня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 лютого 2026 року у справі ЄУН 371/1066/25.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, представник відповідача Кукли Р.А. зазначила, що не погоджується із зазначеним судовим рішенням, яке ухвалене 16 лютого 2026 року за відсутності відповідача.
Вказала, що відповідач не отримував копію рішення, не був обізнаний про подання позову та розгляд даної цивільної справи, а також не отримував судових повісток про виклик до суду, що зумовлено, зокрема, його перебуванням на військовій службі з 10 березня 2025 року та виконанням обов'язків військовослужбовця. Зазначені обставини об'єктивно позбавили його можливості своєчасно дізнатися про розгляд справи, брати участь у судовому процесі, надавати пояснення, заперечення проти позовних вимог та подавати належні й допустимі докази, у зв'язку з чим він був фактично позбавлений права на захист, що призвело до порушення його права на справедливий судовий розгляд.
При розгляді питання про перегляд заочного рішення представник відповідача просила суд взяти до уваги, що ОСОБА_1 з 10 березня 2025 року проходив військову службу і на даний час продовжує виконувати обов'язки військовослужбовця. З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справ просила суд долучити до матеріалів справи як докази: копію військового квитка ОСОБА_1 , копію довідки (ф.5) від 17 березня 2025 року №6144 та копію довідки (ф.5) від 18 квітня 2026 №1783/1/5746.
Зазначила, що неподання зазначених доказів у визначені процесуальні строки було зумовлено об'єктивними обставинами, що не залежали від волі відповідача, оскільки останній був мобілізований до лав Збройних Сил України, на даний час проходить військову службу, був обмеженим у доступі до засобів зв'язку, а також фактичною був позбавлений можливості вільно пересуватися і своєчасно взаємодіяти із судом та представником, позбавлений можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права, зокрема щодо своєчасного збору та подання доказів.
Зазначила, що про наявність цивільної справи та прийняте рішення ОСОБА_1 дізнався 14 квітня 2026 року у застосунку «Дія», отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження №80743661 на підставі даного рішення суду. Зі спірним рішенням ознайомився через реєстр судових рішень.
У заяві навела обґрунтування заперечень проти позову.
З метою відновлення прав ОСОБА_1 і досягнення справедливості по справі, ураховуючи дотримання процесуального строку щодо звернення про перегляд заочного рішення, просила прийняти заяву про перегляд заочного рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 лютого 2026 року по справі ЄУН 371/1066/25.
Дослідивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та матеріалів цивільної справи ЄУН 371/1066/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд дійшов таких висновків.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
На підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Статтею 281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до статті 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Згідно із статтею 283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України).
З огляду на зазначені норми ЦПК України, ухвалення судом заочного рішення відбувається за умови постановлення судом ухвали про заочний розгляд справи у відповідності до статті 281 ЦПК України, наявності одночасного існування обставин, визначених частиною 1 статті 280 ЦПК України, зазначення в ухваленому рішенні про строк і порядок подання заяви про його перегляд.
ЦПК України встановлює особливий порядок оскарження заочного рішення відповідачем: відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може переглянути суд, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручили у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд цього рішення, якщо подасть таку заяву протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суд може також поновити у разі пропуску з інших поважних причин.
16 лютого 2026 року Миронівський районний суд Київської області ухвалив рішення у справі ЄУН 371/1066/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
З огляду на відсутність одночасного існування обставин, визначених частиною 1 статті 280 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводилися судом за правилами спрощеного позовного провадження без застосування особливостей, встановлених Главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України. Ухвала про заочний розгляд справи судом не постановлялася.
З цих підстав у рішенні відсутні дані про те, що воно ухвалене із застосуванням особливостей, встановлених Главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України. Тож і строк та порядок оскарження зазначеного судового рішення у резолютивній частині зазначений без роз?яснення строку і порядку подання заяви про перегляд такого рішення, оскільки подання такої заяви не передбачено нормами процесуального законодавства. Таке рішення підлягає оскарженню у порядку та строки, які визначені статтями 352, 354, 355 ЦПК України.
Тож, представник відповідача ОСОБА_1 безпідставно дійшла висновку, що судове рішення є заочним і у нього наявне право на звернення із заявою про його перегляд як заочного рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Тож учасник справи може реалізовувати свої процесуальні права у порядку, встановленому зазначеними нормативними актами.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до статті 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Судове рішення у справі надсилалося відповідачу за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання : будинок під номером АДРЕСА_1 .
11 березня 2026 року на адресу суду повернувся поштовий конверт із судовим рішенням, відправленими ОСОБА_1 . Згідно даних довідок АТ «Укрпошта» Ф. 20 причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Тож, визначений статтею 354 ЦПК України строк оскарження судового рішення від 16 лютого 2026 року минув. Судове рішення набрало законної сили. Проте відповідач може скористатися своїм правом на поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень суду.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Частиною 2 статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах.
Частинами 3 та 4 статті 44 ЦПК України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Представник відповідача ОСОБА_2 ознайомилася зі змістом судового рішенням у справі ЄУН 371/1066/25 від 16 лютого 2026 року, отже їй очевидно було відомо про те, що зазначене рішення не є заочним. Представник відповідача в силу професійних обов?язків повинна бути обізнаною із правилами оскарження судових рішень, ухвалених при заочному розгляді справи та у загальному порядку.
Тож, подання заяви про перегляд заочного рішення на рішення, яке не ухвалювалося без застосування особливостей, встановлених Главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України, не передбачене цивільним процесуальним кодексом та може призвести до штучного поновлення строків оскарження такого рішення, а тому у таких діях наявні ознаки зловживання правом.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що подана представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Кордій Н.Г. заява про перегляд заочного рішення підлягає поверненню без розгляду.
Водночас відповідач ОСОБА_1 не позбавлений доступу на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення з урахуванням приписів статті 354 ЦПК України, зокрема, за наявності обставин, визначених частиною 2 статті 354 ЦПК України. Вирішення питання про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою віднесено до компетенції апеляційного суду і вирішується на стадії відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 44, 260, 261, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд
Повернути без розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кордій Наталії Геннадіївни про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз?яснити ОСОБА_1 , що він не позбавлений доступу на апеляційне оскарження рішення Миронівського районного суду Київської області з урахуванням приписів статті 354 ЦПК України, зокрема, за наявності обставин, визначених частиною 2 статті 354 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.
Суддя Л.О.Капшук