Справа № 369/7764/26
Провадження № 2-з/369/37/26
04.05.2026 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Фінанс» - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ», про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
У квітні 2026 року від представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Фінанс» - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича до суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що між ТОВ «АМТТ» (орендарем) та ТОВ «Брайт Фінанс» (орендодавцем) 13 квітня 2026 укладено договір оренди нерухомого майна - будівлю, виробничий корпус літ «К», загальною площею 2500 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
Відповідно до умов вказаного договору, приміщення та майно орендодавець зобов'язаний був передати у користування орендарю протягом одного дня з моменту укладення договору. Водночас, фактична передача об'єкта не відбулася, оскільки доступ до приміщення було обмежено відповідачем у справі - фізичною особою ОСОБА_1 , яка була колишнім власником майна, право власності якої було припинено рішенням суду по справі № 927/1005/24 (927/410/25).
Як зазначає представник заявника, приміщення, яке надано заявнику в оренду, фактично використовується третіми особами, які не є стороною договору між заявником та ТОВ «АМТТ», що створює перешкоди у реалізації прав заявника, як орендаря.
Крім того, як стало відомо заявнику, відповідачем вчиняються дії, спрямовані на передачу спірного майна у користування іншим особам, що може призвести до множинності правочинів щодо одного й того ж об'єкта нерухомості. Отже, як зазначає представник заявника, відповідач систематично та незаконно перешкоджає доступу орендаря до орендованого майна: не допускає до приміщення, блокує вхід, перешкоджає проведенню інвентаризації. Також, на думку представника заявника, відповідач, який вже не є власником майна, маючи повний доступ до об'єкта, може пошкодити його, що призведе до неможливості його використання за призначенням в подальшому законними користувачами.
Враховуючи вищевикладене, на думку представника заявника, між позивачем та відповідачем виник спір про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, зобов'язання передати його в користування та стягнення збитків. В свою чергу, невжиття засобів забезпечення позову ускладнить та унеможливить виконання рішення по даній справі, через наявну можливість відповідача пошкодити майно, яке їй вже не належить, або передати спірне майно у користування іншим особам. Крім того, щодо майна, яке належить на праві власності орендодавцю, існує загроза його відчуження, що в подальшому ускладнить виконання рішення суду.
У зв'язку з викладеним, представник заявника вважає, що належним способом збереження вказаного майна, є накладення арешту на майно та передача його на зберігання третій особі - ТОВ «АМТТ», як власнику майна, у зв'язку із чим, просить суд:
- накласти арешт на нерухоме майно - будівлю, виробничий корпус літ «К», загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224;
- передати на відповідальне зберігання ТОВ «АМТТ» нерухоме майно - будівлю, виробничий корпус літ «К», загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224 із правами зберігача, щодо збереження, використання, реєстрації, розпорядження, залучення на договірних підставах третіх осіб, з метою запобігання пошкодження або знищення, або зменшення вартості майна та (або) підтримання належних умов зберігання з правом користування таким майном.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав № 472217165 від 10 квітня 2026 року, нерухоме майно - будівля, виробничий корпус літ «К», загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АМТТ» на підставі рішення Північного Апеляційного Господарського суду від 30 березня 2026 року по справі № 927/1005/24 (927/410/25).
Між ТОВ «АМТТ» (орендарем) та ТОВ «Брайт Фінанс» (орендодавцем) 13 квітня 2026 укладено договір оренди нерухомого майна - будівлю, виробничий корпус літ «К», загальною площею 2500 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
Відповідно до умов вказаного договору, приміщення та майно орендодавець зобов'язаний був передати у користування орендарю протягом одного дня з моменту укладення договору.
Водночас, як зазначив представник заявника, фактична передача об'єкта не відбулася, оскільки доступ до приміщення було обмежено відповідачем у справі - фізичною особою ОСОБА_1 , яка була колишнім власником майна, право власності якої було припинено рішенням суду по справі № 927/1005/24 (927/410/25).
Таким чином, представник заявника має намір подати до суду позовну заяву про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, зобов'язання передати його в користування та стягнення збитків.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму ВССУ, наведеними в пункті 20 постанови №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав сторін на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав заявника, з огляду на що, вимоги заяви про забезпечення позову в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Суд зазначає, що ухвалюючи рішення про передачу майна на відповідальне зберігання, суд не визначає правомірність володіння або користування ним. Метою такого заходу є збереження фактичного стану речей до моменту вирішення спору по суті у разі подання відповідного позову, а отже й не створює для заявника будь-яких переваг і не надає йому прав, тотожних тим, які він має намір набути за результатами розгляду справи по суті у разі звернення до суду з позовною заявою.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12 січня 2026 року у справі № 922/3684/25
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві, а саме накладення арешту на спірне майно та передача останнього на відповідальне зберігання власнику майна є співмірним із вимогами позову, який буде подано, та буде достатнім для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 149, 150, 153-154, 247, 353 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Фінанс» - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ», про забезпечення позову до подання позовної заяви, - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно - будівлю, виробничий корпус літ «К», загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224.
Передати на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «АМТТ» нерухоме майно - будівлю, виробничий корпус літ «К», загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463433732224 із правами зберігача, щодо збереження, використання, реєстрації, розпорядження, залучення на договірних підставах третіх осіб, з метою запобігання пошкодження або знищення, або зменшення вартості майна та (або) підтримання належних умов зберігання з правом користування таким майном.
Роз'яснити заявнику, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно із вимогами ч. 4 ст. 152 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформація про заявника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Фінанс», код ЄДРПОУ: 42871183, адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 2 офіс 2.
Інформація про власника майна: Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ», код ЄДРПОУ: 32393217, адреса: 17503, Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, Військове містечко №12, буд. 155, кв. 67.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА