Справа № 367/4583/26
Провадження №2/367/5681/2026
Іменем України
05 травня 2026 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про припинення права власності на житловий будинок у зв'язку із його знищенням,
07 квітня 2026 року позивачі звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про припинення права власності на житловий будинок у зв'язку із його знищенням.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху з підстав, вказаних у ній та надано строк для усунення недоліків, допущених при її подачі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, копію вищевказаної ухвали представник позивача отримала 17.04.2026 року в електронному кабінеті, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
04 травня 2026 року від представника позивача надійшла заява, в якій остання просить повернути позовну заяву.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
В той же час, практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду виходить з того, що кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури і вимоги про необхідність сплати судових витрат не є обмеженням права доступу до суду при забезпеченні належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з однієї сторони, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з іншої.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стосовно питання доступу до суду Європейський суд з прав людини у справі "МПП "Голуб" проти України" зазначає, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя.
Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
У рішенні "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Дії однієї сторони не повинні порушувати права іншої сторони.
Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України"Про доступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України).
Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу, що позивачу було надано достатній строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Однак, вказаною особою недоліки зазначені в ухвалі суду від 16 квітня 2026 року у наданий строк не усунуто та від представника позивача надійшла заява про повернення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у разі, якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст.185ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про припинення права власності на житловий будинок у зв'язку із його знищенням вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М.П. Одарюк