Справа № 168/209/26
Провадження № 2/168/205/26
(З А О Ч Н Е)
21 квітня 2026 року сел. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сухоручко Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Стара Вижівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивачки - адвоката Гайдашука Валентина Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що перебувала у шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На тепер шлюб з відповідачем розірвано, діти перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча є фізично здоровою та працездатною особою, офіційно не працює, проте займається індивідуальною трудовою діяльністю, вміє ефективно працювати на будівельних роботах. Має нерегулярний, мінливий дохід. Крім того, інших осіб, які знаходяться на утриманні відповідача не має.
У зв'язку з цим, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій формі у розмірі 4000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом та до досягнення дітьми повноліття.
Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 03.03.2026 року.
Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 13.03.2026 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позиція учасників провадження.
Представник позивачки- адвокат Гайдашук В.М. та позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачки. Позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що стверджується матеріалами справи. Відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявляв.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, що об'єктивно підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 04.06.2025 року (а.с. 13-15).
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 15.02.2017 року, відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 12.03.2020 року, відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).
Відповідно до копії довідки Прип'ятського старостинського округу Шацької селищної ради від 20.02.2026 року №88 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1. ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (станом на момент звернення позивача до суду) також визначено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який встановлений Законом, для дітей віком до 6 років - 2817 грн., для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
З огляду на вищевикладене, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, відсутність на утриманні інших осіб, інші обставини, що мають істотне значення, передбачені ст.182 СК України.
Разом з тим суд виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків, відповідно до якого обоє з батьків зобов'язані брати участь у матеріальних витратах на дитину, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
В судовому засіданні встановлено, що визначений позивачкою розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей не суперечить вимогам статей 182, 183 СК України. У зв'язку з наведеним, заявлені позовні вимоги є підставними і доведеними.
Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, а також ту обставину, що відповідач своїм правом про надання відзиву на позовну заяву не скористався, отже за відсутності заперечень проти позову, суд приходить до висновку, що в силу вимог ст. 180 СК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей в розмірі 4000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Такий розмір аліментів суд вважає достатнім і таким, що відповідає потребам дітей та водночас не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
Аліменти на утримання неповнолітніх дітей підлягають стягненню від дня пред'явлення позову, тобто починаючи з 03.03.2026 року.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з приписами частини 1 пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в уточненому розмірі - 3000 грн. 00 коп.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Беручи до уваги порядок подачі доказів, невелику складність судової справи, оцінюючи наданий адвокатом обсягом послуг, відповідність адвокатських послуг за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими на суму 3000 грн, а тому доцільним є стягнути з відповідача на користь позивачки 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
На підставі ст. ст. 84, 141, 180, 182, 183, 184, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 81, 141, 206, 247, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги представника позивачки - адвоката Гайдашука Валентина Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій формі у розмірі 4000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом - 03.03.2026 року та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Старовижівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Представник позивачки: ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Ю.О. Сухоручко