Справа № Н/240/30718/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
05 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позов задоволено частково, зокрема:
-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати із 23 червня 2023 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 23 червня 2023 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює трьом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
30.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення по вказаній справі за нововиявленими обставинами, в якій просило переглянути рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №240/30718/23 за нововиявленими обставинами, скасувати його та прийняти нове рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог з урахуванням нововиявлених обставин.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які відповідач посилається як на нововиявлені, були встановлені судом та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до положень статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі №2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі №303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі №826/14224/15.
Як встановлено судом першої інстанції, в рамках даної справи ОСОБА_1 указав місцем свого проживання: АДРЕСА_1 .
До позову додав копію Витягу з реєстру територіальної громади у якому зазначено, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи (Додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106) с. Базар відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Предметом спору у цій справі була бездіяльність відповідача, яка полягала в ненарахуванні та невиплаті з 23.06.2023 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII.
В свою чергу, Управління в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що обставини щодо зазначення позивачем невірного місця проживання не були і не могли бути відомі ні суду, ні ГУ ПФУ в Житомирській області станом на час прийняття судом рішення від 12.01.2024, оскільки вже після прийняття рішення судом, до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені дані про досудове розслідування, у ході якого було з'ясовано те, що за адресою АДРЕСА_2 фактично вказана особа не проживає. Згідно даних паспорта зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 04.01.1997 АДРЕСА_3 . Також, слідче управління Головного управління Національної поліції України листом повідомило ГУ ПФУ в Житомирській області про здійснення досудового розслідування кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065400000713 від 22.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, за фактом заволодіння шляхом обману грошовими коштами Пенсійного фонду під час отримання особами підвищення до пенсії на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача, колегія суддів вказує на наступне.
Як вбачається зі змісту рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року, судом встановлено, що позивач перебував на обліку у відповідача та згідно витягу з реєстру територіальної громади за №2023/004696597 від 23.06.2023, зареєстроване місце проживання останнього: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом, тобто і для отримання соціальних послуг з виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону України № 796-ХІІ.
Під час розгляду справи судом було встановлено наявність обставин, з якими законодавець пов'язує виплату особі підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону України № 796-ХІІ, тобто встановлені істотні обставини справи, судом надана їх оцінка.
Разом з тим, ГУ ПФУ в Житомирській області не надано відомостей про встановлення будь-яким рішенням суду факту підробки вказаних документів про реєстрацію місця проживання позивача чи внесення в них завідомо неправдивих відомостей. Рішення за результатами кримінального провадження, на яке посилається заявник, не прийнято.
Заявник фактично просить переоцінити докази (витяг з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання позивача, яким підтверджено факт реєстрації позивача за вказаною у позові адресою), за якими було встановлено обставини, які слугували підставою для задоволення позову.
Факт здійснення досудового розслідування не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами у відповідності до норм ст. 361 КАС України, оскільки суду не надано жодних рішень за результатами кримінального провадження.
На думку колегії суддів, пенсійний орган передчасно ініціював питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки підтверджень про скасування обставин, які стали підставою для ухвалення рішення суду, відповідачем не надано.
При цьому, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що істотні для справи обставини, на які посилається відповідач, могли бути йому відомі.
Так, у Положенні про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) зазначено:
6. Головне управління Фонду має право:
-отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань;
-користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами;
-проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати;
-перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів;
-отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;
-інші права, передбачені законодавством."
Отже, враховуючи, що істотні для справи обставини, на які посилається в заяві відповідач, були встановлені судом та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду у справі №240/30718/23, та відмови в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.