Справа № 320/47192/25
про залишення апеляційної скарги без руху
04 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Воловика С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Приписи пункту 1 частини другої статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 05 березня 2026 року, однак, апеляційна скарга подана відповідачем через систему «Електронний суд» 28 квітня 2026 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Щодо заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також, колегія суддів звертає увагу, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №500/2544/19.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Водночас, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності вказаних вище умов для поновлення строку подання апеляційної скарги.
Так, Військова частина НОМЕР_1 вперше подала апеляційну скаргу 06 квітня 2026 року, тобто в межах встановленого приписами КАС України строку, однак без документів, що підтверджують сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року (Суддя: Говорун О.В.) вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.
Оскільки апелянтом не було усунуто вказані недоліки у встановлений судом строк, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року вперше подану апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала.
Вдруге апеляційну скаргу, як встановлено вище, було подано 28 квітня 2026 року.
До повторно поданої апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 долучила документ про сплату судового збору - платіжну інструкцію №531 від 22 квітня 2026 року.
При цьому суд апеляційної інстанції визнає, що повторне звернення до суду із апеляційною скаргою відбулось 28.04.2026, без надмірних зволікань.
Разом з тим, саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні має бути врахований загальний строк від дати початку його спливу та усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.
У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження нічим іншим, окрім як повторним зверненням до суду із апеляційною скаргою.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної вище, колегія суддів дійшла висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на таке.
Факт повторного звернення до суду у відносно короткий строк сам по собі не підтверджує добросовісності у реалізації права на апеляційне оскарження та не є поважною причиною пропуску строку.
Так, недолік, що став підставою для повернення первісної скарги, а саме відсутність документа про сплату судового збору, при повторному зверненні Військовою частиною НОМЕР_1 усунутий. Проте апелянтом не наведено жодних належних пояснень чи доказів на підтвердження існування об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали виконанню цього процесуального обов'язку у строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою від 13.04.2026, оскільки платіжна інструкція №531 про сплату судового збору датована 22.04.2026 (строк для усунення недоліків - до 24.04.2026); ухвала про повернення апеляційної скарги взагалі датована 27.04.2026.
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження;
Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді: Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова