Справа № 826/15013/18 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко Ю.В.
04 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2018 року позивач - ПАТ "Житомиргаз" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким просив:
- визнати протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" у бік економічно обґрунтованого;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій "Вартість газу на технологічні та власні потреби" в 2014 - І півріччя 2018 років в розмірі - 240 537,94 тис. грн. без ПДВ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому) провадженні.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-IX та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, справу №826/15013/18 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року адміністративну справу №826/15013/18 прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року відмовлено в задоволені позову.
Не погодившись з таким рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невірно надано оцінку поданим позивачем доказам.
Апелянт зазначив про те, що НКРЕКП не розглянуло заяву АТ "Житомиргаз" про перегляд тарифу, комісія не надіслала на адресу позивача відмову у розгляді заяви №10005.2СЛ-2360-0219, повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та обґрунтувань, повідомлень про необґрунтованість наведених позивачем розрахунків витрат.
Додатково зазначив про те, що НКРЕКП при прийнятті постанови від 24 грудня 2019 року №3020 не були включені компенсації за попередні періоди, що підтверджує факт залишення без розгляду заяви про перегляд тарифу в частині включення до структури складової "Компенсація витрат за попередні періоди" компенсацію витрат та збитків, яких зазнало АТ "Житомиргаз" в минулих періодах за 2014-2019 роки.
Звернув увагу суду на те, що питання включення до тарифу на 2020 рік компенсації витрат та збитків, яких зазнало АТ "Житомиргаз" в минулих періодах залишилось не вирішеним (не розглянутим).
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки позовні вимоги зводяться фактично до незгоди ПАТ "Житомиргаз" з встановленням постановами НКРЕКП тарифами, водночас позивач не скористався своїм правом на їх оскарження в судовому порядку, якщо він вважає, що відповідними постановами встановлені економічно-необґрунтовані тарифи та НКРЕКП не в повному обсязі врахована сума компенсації за попередні періоди.
Додатково зазначив про те, що постановою НКРЕКП від 31 серпня 2023 року №1593 зупинено з01 вересня 2023 року дію ліцензії АТ "Житомиргаз" на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту гоподарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ "Житомиргаз" відповідно до постанови НКРЕКП від 29 червня 2017 року №847 "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ "Житомиргаз" здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Житомирської області (крім м. Коростишева та Коростишівського району), а також території сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району та села Махаринці Козятинського району Вінницької області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації останнього.
Станом на день подання позовної заяви для ПАТ "Житомиргаз" діяв тариф, затверджений постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року №236, в редакції постанови від 15 грудня 2016 року №2285.
Позивач звернувся до НКРЕКП з заявою від 06 грудня 2017 року №zh05.2-cл-14526-1217 щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу.
НКРЕКП листом від 29 грудня 2017 №13452/16/7-17 повідомила позивача про призупинення розгляду заяви у зв'язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу зі сторони ПАТ "Житомиргаз". Також зазначено про те, що НКРЕКП розгляне питання щодо перегляду діючого тарифу ПАТ "Житомиргаз" на послуги з розподілу природного газу після надання достовірної інформації, що має бути оформлена належним чином та після проведення процедури відкритого обговорення відповідно до вимог Порядку з розрахуванням відкоригованих даних.
Також позивачем подано до НКРЕКП заяву від 14 березня 2018 року №Zh05.2-СЛ-4148-0318 ПАТ "Житомиргаз" щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу.
НКРЕКП листом від 11 квітня 2018 року №3551/16/7-18 повідомлено позивача про призупинення розгляду питання про перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу призупинено, до моменту відновлення кворуму.
26 квітня 2018 року ПАТ "Житомиргаз" звернулось до НКРЕКП з заявою №Zh05.2-сл-7407-0418 щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу.
НКРЕКП листом від 25 травня 2018 року №4858/16/7-18 повідомлено позивача про призупинення розгляду питання про перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу призупинено, до моменту відновлення кворуму.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача убік економічно обґрунтованого, останній звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що перегляд тарифів на послуги з розподілу природного газу та оцінка економічної обґрунтованості тарифів, які зафіксовані в прийнятих відповідачем Постановах може бути надана судом лише в межах розгляду позову про оскарження Постанови, оскільки тарифи встановлюються відповідними постановами, а відтак належним способом захисту порушених прав внаслідок дії таких тарифів є оскарження постанов із можливістю відшкодування заподіяних збитків, що не є предметом даного позову.
Також суд зазначив про те, що в спірних правовідносинах поведінка АТ "Житомиргаз" не дає підстави вважати, що під час розгляду заяв Регулятор свавільно чи необґрунтовано зупиняв розгляд заяв АТ "Житомиргаз" про встановлення (перегляд) тарифів чи в інший спосіб ухилявся від виконання покладеного на нього обов'язку прийняти рішення про встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ "Житомиргаз", оскільки більшість заяв товариства мали недоліки в оформленні та змісті.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ст.1 Закону України "Про природні монополії" від 20 квітня 2000 №1682-III державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 17 Закону № 1540-VIII передбачено, що до повноважень Регулятора належить встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій.
Постановою НКРЕКП від 03 квітня 2013 року №369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року за №685/23217, затверджено Процедуру встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу (далі - Процедура №369).
Згідно з п. 1.4 Процедури №369 структура тарифу (планованої тарифної виручки) - це перелік елементів витрат суб'єкта господарювання при здійсненні відповідного виду діяльності, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, та витрат з прибутку.
Пунктом 1.8 Процедури №369 передбачено, що рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕ на засіданнях у формі відкритих слухань.
Згідно з п. 2.1 Процедури №369 для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб'єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури, до якої додаються пояснювальна записка до розрахунку тарифу; динаміка розвитку основних техніко-виробничих показників; розрахунок рівня тарифу на планований період; обсяг надання послуг (з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, транспортування природного газу розподільними трубопроводами, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ газу) з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок витрат, пов'язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу; розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; інвестиційна програма, оформлена з дотриманням вимог порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних та газозберігаючих підприємств, встановленого НКРЕ, та розрахунок джерел її фінансування; копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності.
Відповідно до п. 3.1 Процедури №369 заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури.
У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ.
У разі потреби НКРЕ може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, зазначену у пункті 1.3 розділу І цієї Процедури, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб'єкта господарювання.
Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №389 затверджено Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, яка набрала чинності 18 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 8.5 Тимчасової методики рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань.
Пунктом 8.6 Тимчасової методики передбачено, що для встановлення тарифу суб'єкт господарювання подає до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Тимчасової методики, до якої додаються: 1) пояснювальна записка до розрахунку тарифу (додаток 2 до цієї Тимчасової методики); 2) основні техніко-виробничі показники суб'єкта господарювання (додаток 3 до цієї Тимчасової методики); 3) динаміка витрат та розрахунок рівня тарифу на планований період (додатки 4 та 5 до цієї Тимчасової методики); 4) динаміка обсягів розподілу природного газу з відповідними обґрунтуваннями (додаток 6 до цієї Тимчасової методики); 5) розрахунок витрат, пов'язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу (додаток 7 до цієї Тимчасової методики); 6) розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями; 7) розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями (додаток 8 до цієї Тимчасової методики); 8) розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями з урахуванням строків амортизації (додаток 9 до цієї Тимчасової методики); 9) розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; 10) розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; 11) план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, оформлений з дотриманням вимог розділу IV Кодексу ГРМ, та розрахунок джерел фінансування на перший рік плану розвитку (інвестиційної програми); 12) копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності; 13) копії декларації з податку на прибуток підприємства з додатками (за попередній звітний період); 14) протокол відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях, проведеного відповідно до вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866.
Згідно з п. 8.12 Тимчасової методики заява та документи, що до неї додаються, перевіряються НКРЕКП щодо їх відповідності вимогам цього розділу.
У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 8.6 цієї глави, заява не розглядається, про що НКРЕКП повідомляє заявника у письмовій формі протягом десяти робочих днів з дня надходження таких документів до НКРЕКП та повертає їх заявнику.
У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 8.6 цієї глави, НКРЕКП розглядає їх протягом тридцяти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.
У разі потреби НКРЕКП може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕКП у визначений нею строк, підписані керівником суб'єкта господарювання.
Розгляд заяви зупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕКП письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Зміст викладених норм Процедури №369 і Тимчасової методики свідчить, що тарифи на розподіл природного газу встановлюються для відповідних підприємств рішенням НКРЕКП, яка приймає його за наслідками розгляду заяви підприємства, до якої додаються розрахунки, що підтверджують структуру тарифу.
Рішення про встановлення тарифу приймається НКРЕКП у тридцятиденний строк з дня надходження заяви та необхідних документів. Перебіг цього строку може бути зупинено, якщо виникла необхідність доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми; якщо при розгляді заяви виникли питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання.
Вирішуючи спір, що також стосувався бездіяльності НКРЕКП, яка полягала у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу, Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2022 року у справі №640/11726/19 зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акту віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Таким чином, для визнання бездіяльності НКРЕКП протиправною необхідно дослідити чи дійсно Регулятор навмисно ухилявся від прийняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу за результатами розгляду та на підставі поданих заяв суб'єкта господарювання.
Тотожний підхід до оцінки рішень (дій, бездіяльності) НКРЕКП був висловлений також у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №826/6713/18, від 30 серпня 2021 року у справі №640/22634/19, від 03 жовтня 2023 року у справі №160/2347/19, від 29 листопада 2023 року у справі №640/13520/19.
За доводами позивача у позовній заяві, причиною виникнення даного спору слугувала протиправна бездіяльність НКРЕКП при розгляді заяв ПАТ "Житомиргаз" від 14 серпня 2017 року, 06 грудня 2017 року, 14 березня 2018 року та 26 квітня 2018 року про встановлення (перегляду) тарифу, яка (бездіяльність) полягала у не встановленні для указаного Товариства економічно обґрунтованого тарифу та встановлення джерел для відшкодування різниці за період дії тарифів (цін) на послуги розподілу природного газу в розмірі, нижчому від економічного обґрунтованого.
Як встановлено судом першої інстанції, НКРЕКП листом від 29 грудня 2017 №13452/16/7-17 повідомила позивача про призупинення розгляду заяви у зв'язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу зі сторони ПАТ "Житомиргаз", ненадання відомостей щодо дати на яку визначено залишкову вартість майна, що належить державі та не надання підтверджуючих документи, завірених (підписаних) представниками Міненерговугілля.
Також у вказаному листі зазначено про те, що НКРЕКП розгляне питання щодо перегляду діючого тарифу ПАТ "Житомиргаз" на послуги з розподілу природного газу після надання достовірної інформації, що має бути оформлена належним чином та після проведення процедури відкритого обговорення відповідно до вимог Порядку з розрахуванням відкоригованих даних.
Також судом першої інстанції встановлено, що НКРЕКП листом від 22 січня 2019 року №712/16/7-19 повідомив газорозподільні підприємства, в тому числі і АТ "Житомиргаз" про те, що в газеті "Урядовий кур'єр" від 17 січня 2019 року №10 опубліковано Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджену постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 389 (далі - Тимчасова методика), яка набрала чинності 18.01.2019, і повідомив про необхідність подання заяв про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року №866.
ПАТ "Житомиргаз" листом від 26 лютого 2019 року №10005.2-СЛ-3260-0219 подав заяву про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи з урахуванням листа НКРЕКП від 22 січня 2019 року №712/16/7-19.
Листом НКРЕКП від 07 березня 2019 року №2568/16/7-19 представник ПАТ "Житомиргаз" запрошений на першу робочу зустріч для обговорення поданих документів.
14 березня 2019 року було проведено робочу зустріч з представниками ПАТ "Житомиргаз" та надано зауваження до поданих документів.
Листом НКРЕКП від 28 березня 2019 року №3420/16/7-19 АТ "Житомиргаз" проінформовано про зупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу, відповідно до абз. 5 п. 8.12 Тимчасової методики.
Листом від 10 квітня 2019 року №4017/16/7-19 НКРЕКП запрошено представників ПАТ "Житомиргаз" на робочу зустріч для розгляду питання щодо тарифу.
Також АТ "Житомиргаз" листом від 16 серпня 2019 року №10005.2-СЛ12396-0819 подано заяву та пакет документів про встановлення (перегляд) тарифу, за результатами розгляду якої Регулятором прийнято постанову від 24 грудня 2019 року №3020 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Житомиргаз".
Враховуючи викладене, в спірних правовідносинах поведінка відповідача не давала підстави вважати, що під час розгляду заяви він свавільно чи необґрунтовано зупиняв розгляд заяв позивача про встановлення (перегляд) тарифу чи в інший спосіб ухилявся від виконання покладеного на нього обов'язку прийняти рішення встановлення тарифу на розподіл природного газу для ПАТ "Житомиргаз".
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що відповідач безпосередньо та без будь-яких об'єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивач.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2021 року у справі №640/13881/19 зазначив, що при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому розгляд попередньо поданих заяв втрачає актуальність.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 серпня 2021 року у справі №640/22634/19 та в постанові від 24 жовтня 2024 року у справі №640/14613/19.
Враховуючи встановлені обставини, а також висновки Верховного Суду у даній категорії справ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність, у даному випадку, з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг протиправної бездіяльності з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача убік економічно обґрунтованого за наслідками поданих позивачем заяв.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку