Справа № 640/16828/22 Суддя (судді) першої інстанції: Стойка В.В.
04 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНАСАМІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНАСАМІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2022 №9300411.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2021 року по ТОВ «ПАНАСАМІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (код за ЄРПОУ 43016946).
За результатами перевірки складено акт № 3031/Ж5/26-15-04-11-03/43016946 від 19.01.2022 та направлено платнику засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано платником - 27.01.2022 року.
Згідно з вказаним актом камеральної перевірки було встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного(звітного) податкового періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до бюджету за листопад 2021 року у розмірі 1 049 105 грн.
За висновками акта камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №93070411 від 30.05.2022 на загальну суму 1 154 157,50 грн. ( 1 049 105 грн. за основним платежем та 104 910,5 грн. штрафна фінансова санкція).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.1 до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно з п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 ст. 36 Кодексу визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Кодексу, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом було встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року платником ПДВ ТОВ "ПАНАСАМІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" не віднесено до рядка 16.2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків суми ПДВ у розмірі 1 049 105 грн.
Зазначений висновок було зроблено на підставі наданих позивачем уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на додану вартість, а саме:
- уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року (реєстраційний №9363667898 від 30.11.2021 року) на збільшення рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 047 544 грн);
- уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року (реєстраційний №9364594433 від 30.11.2021 року) на зменшення рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 076 512 грн;
- уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (реєстраційний №9364142971 від 30.11.2021 року) на зменшення рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 187 709 грн;
- уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (реєстраційний №9364711210 від 30.11.2021 року) на зменшення рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 888 803 грн;
- уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року (реєстраційний № 9364966556 від 30.11.2021 року) на збільшення рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 56 375 грн.
Таким чином, на думку контролюючого органу платником податків зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків суми ПДВ на загальну суму 1 049 105 грн.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Відповідно до пп. 5 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок), у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.
Згідно з пункту 5 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21, у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
Відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Як вбачається з матеріалів справи уточнюючі розрахунки №9312575810 від 26.11.2020р.; №9363667898 від 30.11.2021р.; №9364594433 від 30.11.2021р. до податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 р. №9237050922 не привели до зміни раніше задекларованих зобов'язань відповідно до податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 р. №9237050922, тобто не містять необхідних уточнень.
Крім того, з наданих деклараціях з ПДВ за серпень 2020 р. та уточнюючих розрахунків №9312575810 від 26.11.2020р.; №9363667898 від 30.11.2021р.; №9364594433 від 30.11.2021р., №9014637655 від 31.01.2022р., декларації з ПДВ за вересень 2020 р. та уточнюючих розрахунків №9312642595 від 26.11.2020р.; №9364142971 від 30.11.2021р.; №9364711210 від 30.11.2021р.; №9014626604 від 31.01.2022р.; №9033999342 від 17.02.2022р. та декларації з ПДВ за жовтень 2020 р. вбачається, що вказані уточнюючі розрахунки в сукупності не змінили суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16 податкової декларації за жовтень 2020 р.)
Як вбачається з матеріалів справи вищезазначені уточнюючи розрахунки надавались позивачем у зв'язку з описками та технічними помилками.
Отже, вказані уточнюючі розрахунки позивача взагалі не змінили суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16 податкової декларації за жовтень 2020 р.) .
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність зміни суми від'ємного значення спростовує висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 30.05.2022 №9300411 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні датами їх фактичного подання на реєстрацію.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк