Справа № 686/14825/22
Провадження № 2/761/551/2026
про поверненя позовної заяви
04 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П. дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення страхового відшкодування, -
20.07.2022 року позивач звернувся до Хмельницького районного суду Хмельницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 22.07.2022 року позовну заяву направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 року справу передано судді Макаренко І.О.
На підставі розпорядження № 01-08-782 від 12.03.2026 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 686/14825/22 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 року матеріали позову передані на розгляд судді Романишеній І.П.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, вказану ухвалу суду було направлено судом засобами поштового зв'язку, за місцем проживання ОСОБА_1 , разом з тим, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).
Позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху та необхідність усунення її недоліків у п'ятиденний строк з дня одержання копії ухвали у спосіб, визначений судом.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Повідомлення про зміну місця проживання позивача до суду не надходило.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеву.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення страхового відшкодування підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючисьст. 185, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення страхового відшкодування - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА