Справа № 761/16651/20
Провадження № 2/761/130/2026
01 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
25.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 30.07.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 року матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_3 , на підставі розпорядження № 01-08-1245 від 25.03.2026.
Дослідивши надані матеріали позову, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 ЦПК України та її необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, зі змісту позову позивачка просить стягувати аліменти в твердій грошовій сумі без зазначення суми, яку потрібно стягувати на її користь в якості аліментів на утримання дитини, тому позивачці необхідно зазначити чіткий розмір аліментів, який вона просить стягувати з відповідача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuzv. Poland»), інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказані недоліки протягом п'яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Шевченківського районного суду м. Києва нової редакції позовної заяви з урахуванням визначених недоліків у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В. Сіромашенко