Справа № 761/23299/25
Провадження № 2-п/761/35/2026
29 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Подана заява вмотивована тим, що відповідач не проживає за адресою направлення судових повісток, а саме: АДРЕСА_1 , а про наявність судового рішення дізналась з Єдиного державного реєстру судових рішень. За вказаних обставин заявник вважає, що заочне рішення має бути скасовано.
Суд, дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвали, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, для скасування заочного рішення необхідним є наявність сукупності двох обставин: неявка відповідача у судове засідання та (або) неповідомлення про причини неявки, а також не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, судові виклики було направлено на адресу місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , а відтак, суд приходить до висновку, що Відповідач була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, призначене на 20 жовтня 2025 року.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, доказів поважності неявки не надала, а також не надавала суду заперечень на позов, суд приходить до висновку, що підстав для скасування заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність обставин, передбачених до ч. 1 ст. 288 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: