СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3132/26
ун. № 759/24006/25
20 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., за участю представника відповідача, адвоката Горбенка К.О., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берестейський 65А» про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берестейський 65А» (далі - Об'єднання) до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Об'єднання до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
19 листопада 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій визначив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
26 грудня 2025 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 10 березня 2026 року.
На підставі заяви представника відповідача судове засідання, призначене на 10 березня 2026 року, суд відклав на 20 квітня 2026 року.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , серед іншого, просив залишити позов без розгляду, у зв'язку з тим, що:
- позов від імені Об'єднання підписаний Кобзаренком Д.Ю., який діяв на підставі довіреності, виданої Головою правління Об'єднання Бондарчуком Ю.С. 19 вересня 2025 року;
- відповідно до п. 16 статуту Об'єднання голова правління видає довіреності на представництво інтересів Об'єднання за рішенням правління;
- рішення правління Об'єднання про видачу довіреності Кобзаренку Д.Ю. до позовної заяви не долучене.
У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Горбенко К.О., заяву про залишення позову без розгляду підтримав. Підтвердив, що до відповіді на відзив представник позивача долучив протокол засідання правління Об'єднання від 18 вересня 2025 року, яким погоджена видача довіреності на ім'я Кобзаренка Д.Ю. на представництво інтересів Об'єднання в судових справах. Проте, акцентував що в протоколі не передбачено коло повноважень представника, що свідчить про відсутність у нього прав за довіреністю.
Окрім того, 03 березня 2026 року, до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 57 738,21 грн.
У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Горбенко К.О., проти задоволення вказаної заяви заперечив. Зазначив, що представник позивача не надав належних доказів надсилання заяви з додатками відповідачеві, а саме надіслав вказані документи на адресу майна відповідача, а не на адресу його проживання. У прийнятті заяви просив відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. 21 квітня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява представника позивача, Кобзаренка Д.Ю., подана 19 квітня 2026 року, про відкладення судового засідання у зв'язку зі станом здоров'я.
Зазначену заяву суд не враховує, адже доказів неможливості участі в судовому засіданні за станом здоров'я представник позивача не надав.
Вислухавши думку представника відповідача та дослідивши вказані заяви з процесуальних питань, суд дійшов таких висновків.
Щодо заяви про залишення позову без розгляду
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до положень статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт перший частини першої статті 62 ЦПК України).
Відповідно до пункту 16 розділу ІІІ статуту Об'єднання голова правління на виконання своїх повноважень за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів Об'єднання іншим особам.
До позовної заяви представник Об'єднання долучив довіреність, видану Головою правління Об'єднання Бондарчуком Ю.С. 19 вересня 2025 року на ім'я Кобзаренка Д.Ю. на представництво інтересів у суді.
До відповіді на відзив представник Об'єднання долучив протокол засідання правління Об'єднання від 18 вересня 2025 року, яким погоджена видача довіреності на ім'я Кобзаренка Д.Ю. на представництво інтересів Об'єднання в судових справах.
Зазначені докази суд визнає достатніми для підтвердження повноважень Кобзаренка Д.Ю. на представництво інтересів Об'єднання у суді. Доводи представника відповідача про необхідність вказівки у протоколі засідання правління конкретних повноважень представника суд відхиляє, позаяк такої вимоги статут Об'єднання не містить. Для підтвердження повноважень представника достатньо констатувати наявність згоди правління Об'єднання на видачу довіреності.
З огляду на викладене, в задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду суд відмовляє.
Щодо заяви про збільшення позовних вимог
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
З огляду на те, що заява про збільшення позовних вимог подана до початку першого судового засідання, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд уважає за можливе прийняти заяву про збільшення позовних вимог.
Доводи представника відповідача про порушення порядку надсилання заяви відповідачеві суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
До заяви про збільшення позовних вимог представник позивача долучив опис вкладення до листа № 1960302, відповідно до якого ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 надіслана заява про збільшення позовних вимог з додатками.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2023255 від 19.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас суд акцентує, що згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У постанові від 22 вересня 2022 року в справі № 462/5368/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що ознайомився із заявою про збільшення позовних вимог напередодні 10 березня 2026 року (дня призначеного першого судового засідання). Направлення позивачем заяви про збільшення позовних вимог з додатками на адресу майна відповідача не позбавило його можливості заперечувати проти прийняття заяви.
За таких обставин, суд, керуючись завданням цивільного судочинства, доходить висновку, що відмова у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог з підстав її надіслання на неправильну адресу, за умови завчасного ознайомлення стороною відповідача з цією заявою, становитиме надмірний формалізм і не відповідатиме завданню цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 43, 49, 58, 60, 62, 223, 257-261, 353ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берестейський 65А» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги відмовити повністю.
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берестейський 65А» про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берестейський 65А» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задовольнити повністю.
Прийняти заяву про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берестейський 65А» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Установити відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням збільшення позовних вимог) - 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення цієї ухвали. Роз'яснити відповідачеві, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Установити позивачеві строк для подання відповіді на відзив - 5 (п'ять) днів з дня отримання відзиву на позовну заяву. Роз'яснити позивачеві, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Установити відповідачеві строк для подання заперечень - 5 (п'ять) днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснити відповідачеві, що копія заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
Розгляд справи в судовому засіданні відкласти на 25 червня 2026 року на 10 годину 30 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко