СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/304/26
ун. № 759/8610/26
05 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки,-
27.03.2026 р до суду надійшла вказана заява.
Ухвалою суду від 13.04.2026 р. вказану заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків. Про наслідки невиконання заявник повідомлявся шляхом направлення ухвали Укрпоштою, яка повернулась до суду не врученою.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Заяви про усунення недоліків від заявника до суду не надходило.
Таким чином, встановлено, що станом на 05.05.2026 року вищевказана ухвала суду залишилась не виконана, зазначені недоліки не усунені.
Відповідно до п. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України якою передбачено, що суд постановляє ухвалу якою заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду. За встановлених судом обставин, заявник не позбавлений права звернутися до суду повторно.
За таких обставин, відповідно до ст.185 ЦПК України, заяву слід вважати неподаною та такою, що підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Заявою ОСОБА_1 про встановлення опіки,-вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.
Суддя Бабич Н.Д.