пр. № 1-кс/759/4053/26
ун. № 759/11771/26
04 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , законного представника підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100080000920 від 15.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миронівка, Київської області, громадянина України, учня 8-А Цвітківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Городищенської міської ради Черкаської області, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що органом досудового розслідування встановлено, що 15.04.2026, о 00.15 год., неповнолітній ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Я. Коласа, 1-А, в умовах воєнного стану, діючи умисно із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрав майно, а саме рюкзак темно-синього кольору в якому знаходився мобільний телефон марки «Oppo», чорного кольору, вартістю 7000 гривень, який належить ОСОБА_8 , завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 7000 гривень.
Так, 15.04.2026, приблизно о 00.10 год., неповнолітній ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку № 1-А, розташованого по вул. Я. Коласа, в м. Києві, помітив раніше невідомого йому, ОСОБА_8 , який, проходив повз та звернувши увагу на те, що останній несе на плечі рюкзак, вирішив відкрито викрасти вказане майно, яке належить ОСОБА_8 , з метою подальшого обернення його на власну користь.
З метою реалізації свого злочинного умислу та особистого збагачення, направленого на відкрите викрадення чужого майна, неповнолітній ОСОБА_4 з метою уникнення можливого опору, штовхнув потерпілого руками та повалив на землю.
Подолавши, таким чином, опір та переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном, з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого збагачення, неповнолітній ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому, знаходячись в умовах воєнного стану та усвідомлюючи це, користуючись тим, що ОСОБА_8 , знаходиться в безпорадному стані, відкрито заволодів рюкзаком, темно-синього кольору (матеріальної цінності не становить), в якому знаходився мобільним телефоном марки «Oppo», чорного кольору, в силіконовому чохлі чорного кольору, з сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_1 , вартістю 7000 гривень, після чого зник з викраденим майном.
Відкрито викравши чуже майно, неповнолітній ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 , майнової шкоди на загальну суму 7000 гривень.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто злочині передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
Крім цього, 15.04.2026, о 06.00 год., неповнолітній ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: м. Київ, бульв. Жуля Верна, 13, в умовах воєнного стану, діючи умисно із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно відкрито викрав майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung M31», синього кольору, вартістю 3200 гривень та грошові кошти у сумі 1870 гривень, які належить ОСОБА_9 , завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 5070 гривень.
Так, 15.04.2026, приблизно о 05.50 год., неповнолітній ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку № 13, по бул. Жуля Верна, в м. Києві, помітив раніше невідомого йому ОСОБА_9 , який проходив повз та звернувши увагу на те, що останній тримає у руках власний мобільний телефон, вирішив повторно відкрито викрасти вказане майно, яке належить ОСОБА_9 , з метою подальшого обернення його на власну користь.
З метою реалізації свого злочинного умислу та особистого збагачення, направленого на повторне відкрите викрадення чужого майна, неповнолітній ОСОБА_4 з метою уникнення можливого опору, штовхнув потерпілого руками та поваливши на землю, наніс ОСОБА_9 , декілька ударів ногами в область тулуба та голови.
Подолавши, таким чином, опір та переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном, з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого збагачення, неповнолітній ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому, знаходячись в умовах воєнного стану та усвідомлюючи це, користуючись тим, що ОСОБА_9 , знаходиться в безпорадному стані, повторно відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Samsung M31», синього кольору, в резиновому чохлі з візерунком «козака», з сім картою мобільного оператора «Водафон» з номером телефону НОМЕР_2 , вартістю 3200 гривень та грошовими коштами у сумі 1870 гривень, після чого зник з викраденим майном.
Відкрито викравши чуже майно, неповнолітній ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 , майнової шкоди на загальну суму 5070 гривень.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, вчиненого повторно та в умовах воєнного стану, тобто злочині передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявність доказів того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу. Саме тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді
Прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, пославшись на відсутність ризиків, зазначених в клопотанні слідчого. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема особисте зобов'язання.
Законний представника підозрюваного поклалась на розсуд суду.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, законного представника підозрюваного та захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.
17.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
20.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ;
-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
-протоколами оглядів місця події від 15.04.2026;
-протоколом огляду місця події від 15.04.2026, під час якого у неповнолітнього ОСОБА_4 було вилучено викрадене ним майно;
-протоколом огляду предмету проведеного за участю потерпілого ОСОБА_8 від 24.04.2026;
-протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_15 від 17.04.2026;
-іншими матеріалами в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваної до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину вчиненого в умовах воєнного стану та який, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, і за який, згідно санкції ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до 10 років, тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що ОСОБА_4 , перебуває у дружніх відносинах з усіма свідками у даному кримінальному провадження, вони спілкуються між собою, у зв'язку з чим підозрюваний зможе використати відносини, що склалися між ними, для зміни свідками своїх показів.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення інших кримінальних правопорушень, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків зумовлює можливість подальшого вчинення корисливих кримінальних правопорушень останнім, з метою обернення майна в свою користь та особистого збагачення.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_4 , який є неповнолітнім, раніше судимий, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може на даному етапі запобігти доведеному ризику та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 18 год. 00 хв. до 06 год 00 хв. наступної доби, у межах строку досудового розслідування, тобто до 17 червня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , з 18 години 00 хвилин до 06 години ранку наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги по м. Києву.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді діє в межах строку досудового розслідування, до 17.06.2026 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1