СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/70/26
ун. № 759/11642/26
04 травня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-
До Святошинського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01.05.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та справа передана судді.
Вивчивши зміст поданої заяви з доданими до неї документами, суд приходить до таких висновків.
У поданій скарзі ОСОБА_1 просить:
1) Визнати дії Святошинського відділу ДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління МЮУ щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21.04.2026 на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення №275/25 від 26.03.2025 протиправними.
2) Скасувати постанову Святошинського відділу ДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління МЮУ про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 21.04.2026.
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 просить визнати дії Святошинського відділу ДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління МЮУ щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21.04.2026 на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення №275/25 від 26.03.2025 протиправними та скасувати постанову Святошинського відділу ДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління МЮУ про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 21.04.2026.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Тобто, з огляду на суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у цій справі, спір про право цивільне в ній відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.
За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Отже, вказані правовідносини не є спором про цивільне право і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, враховуючи, що в даній справі наявний спір щодо оцінки правомірності дії Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, наявність цих обставин свідчать про публічно-правовий характер спору, який підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись статями 2-5, 12, 13, 186, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на дії та рішення органу примусового виконання.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення до суду з позовом у порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ю.О.Твердохліб