СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5819/26
пр. № 3/759/2122/26
05 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 27.02.2026 приблизно о 20:45 год. в м. Києві по Кільцевій Дорозі, керуючи автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда» д.н.з. НОМЕР_3 , яке в свою чергу відкинуло та зіткнулось в задню частину автомобіля «Додж» д.н.з. НОМЕР_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 27.02.2026 приблизно о 20:45 год. в м. Києві по Кільцевій Дорозі, керував автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання від 30.04.2026 та 05.05.2026 ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
ОСОБА_1 надіслав до Святошинського районного суду міста Києва клопотання, за яким свою вину у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не заперечував, однак щодо складеного адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП заперечував в повному обсязі, просив закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції, в порушення вимог Інструкції щодо проведення огляду особи на стан сп'яніння, не було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення не конкретизовано, від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, схему місця ДТП, пояснення надані учасниками ДТП, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, суд вважає, що обставини ДТП справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Вважаю, матеріалами справи встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявне порушення п. 13.1 ПДР України, тобто він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, а також матеріали справи, переглянувши відеозапис, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказана норма кореспондується із приписами Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція).
Так, п. 6-7 Розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Так, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Поліцейськими було порушено передбачену ст. 266 КУпАП процедуру проходження огляду на стан сп'яніння та після вираження відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці, не було запропоновано йому пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, та одразу було повідомлено, що на нього будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, що, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, має наслідком недійсність проведеного огляду.
При цьому, суддя звертає увагу, що долучений відеозапис з портативного відеореєстратора № (472259 22:25:44, 22:26:44 відеозапису) підтверджує вищевказані обставини.
Суддя не приймає до уваги наявність направлення в матеріалах справи, яке складено суто формально, оскільки ОСОБА_1 до медичного закладу доставлено не було та до відома особи не доводилось.
Окрім того, суддя вважає слушними доводи сторони захисту у частині того, що інкриміноване ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за досліджуваних обставин не є конкретизованим, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602445 від 27 лютого 2026 року вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, а саме - від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, однак не зазначено від якого саме огляду він відмовився, при тому, що порядок огляду встановлюється п. 6-7 Розділу І Інструкції, ст. 266 КУпАП, як на місці зупинки так і у лікаря нарколога, у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суди мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може ґрунтуватися на сукупності достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою ознак чи неспростовних презумпцій (наприклад, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» покладається на сторону обвинувачення, а будь-який обґрунтований сумнів повинен тлумачитися на користь обвинуваченого. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зокрема, ЄСПЛ підкреслює, що неконкретність обвинувачення розглядається як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України (КСУ) у своєму Рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо конституційності статті 368-2 КК України зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким усі сумніви щодо вини особи повинні тлумачитися на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу. У мотивувальній частині Рішення від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 КСУ також вказав, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, зумовлених визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4). Таким чином, принцип презумпції невинуватості, який застосовується не лише в кримінальному, але й в адміністративному провадженні, означає, що будь-які сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи повинні тлумачитися на користь цієї особи, а недоведеність цих обставин прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, недійсності в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП проведеного огляду, вважаю не доведеним належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у справі., за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя згідно з вимогами ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про його особу, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 8, ст.124, ч.1 ст.130, 221, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О.В. Поплавська