СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3306/26
ун. № 759/9562/26
30 квітня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №72023101200000028 від 02.10.2023,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати частково арешт накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року (справа № 759/24239/24), яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду від 16 квітня 2025 року (справа № 759/1385/25), в частині накладення арешту на: банкноти та монети країни Туреччина у сумі 167,5; банкноти країни Узбекистан у сумі 1200; банкноти країни Румунія у сумі 19; банкнота номіналом 2 країни Болгарія; банкнота номіналом 500 країни Казахстан.
В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що 13 листопада 2024 року детективи Територіального управління БЕБ в місті Києві, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 4 листопада 2024 року (справа № 759/23220/24), провели обшук у приміщенні відділення АТ «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443), за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, буд. 4А, де знаходиться індивідуальний банківський сейф відкритий на ім'я: ОСОБА_6 . Під час проведення цього обшуку детективами було вилучено, серед іншого, майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 а саме: банкноти та монети країни Туреччина у сумі 167,5; банкноти країни Узбекистан у сумі 1200; банкноти країни Румунія у сумі 19; банкнота номіналом 2 країни Болгарія; банкнота номіналом 500 країни Казахстан.
В подальшому ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року (справа № 759/24239/24), яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року (справа № 759/1385/25), було накладено арешт на вищевказане майно.
Адвокат зазначає, що жодних відомостей, що вказані грошові кошти мають значення для кримінального провадження, не встановлено, отже, відсутня процесуальна необхідність у подальшому арешті майна.
В судове засідання заявник не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ньому.
Детектив в судовому засіданні відсутній подав заяву відповідно до якої не заперечував щодо клопотання про скасування арешту з майна та просив проводити розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею з'ясовано, що в провадженні відділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке 02 жовтня 2023 року були внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023101200000028.
13 листопада 2024 року детективи Територіального управління БЕБ в місті Києві, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 4 листопада 2024 року (справа № 759/23220/24), провели обшук у приміщенні відділення АТ «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443), за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, буд. 4А, де знаходиться індивідуальний банківський сейф відкритий на ім?я: ОСОБА_6 (дружина Клієнта). Під час проведення цього обшуку детективами було вилучено, серед іншого, майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме: банкноти та монети країни Туреччина у сумі 167,5; банкноти країни Узбекистан у сумі 1200; банкноти країни Румунія у сумі 19; банкнота номіналом 2 країни Болгарія; банкнота номіналом 500 країни Казахстан.
В подальшому ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року (справа № 759/24239/24), яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року (справа № 759/1385/25), було накладено арешт, в тому числі і на вилучені грошові кошти.
Підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження стало те, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, будь-яке втручання у право власності повинне бути законним.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Приписами ч. 1 та ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних Арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. осіб.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи досліджені матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що в зазначеному кримінальному проваджені, досудовим розслідуванням не встановлено, що арештоване майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, також не є об'єктом кримінально протиправних дій чи набуті кримінально протиправним шляхом, за таких обставин клопотання про скасування арешту з грошових коштів підлягає задоволенню.
Керуючись статями 7, 16, 98, 170, 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №72023101200000028 від 02.10.2023 - задовольнити.
Скасувати частково арешт накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року (справа № 759/24239/24), в частині накладення арешту на грошові кошти а саме:
банкноти та монети країни Туреччина у сумі 167,5;
банкноти країни Узбекистан у сумі 1200;
банкноти країни Румунія у сумі 19;
банкнота номіналом 2 країни Болгарія;
банкнота номіналом 500 країни Казахстан.
Зобов'язати Детектива відділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_7 , або іншу уповноважену особу відділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві повернути ОСОБА_3 , адвокату ОСОБА_4 , вищевказані грошові кошти.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1