Справа № 758/1592/26
(ЗАОЧНЕ)
24 березня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
До Подільського районного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що свої обов'язки, визначені нормативно-правовими актами, позивач, як організація, яка надає житлово-комунальні послуги, виконує належним чином, разом з тим відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків зі сплати коштів за надані послуги, тому за період з 01.04.2015 по 01.11.2025 у відповідачів за особовим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» виникла заборгованістьу загальному розмірі 65444,44 грн, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка виникла в період з 01.04.2015 по 01.02.2025 в сумі 38530,23 грн, інфляційної складової боргу в сумі 16545,72 грн, 3% річних в сумі 4800,09 грн; заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, яка виникла в період з 01.03.2025 по 01.11.2025 в сумі 5486,89 грн, інфляційної складової боргу в сумі 58,43 грн, 3% річних в сумі 23,08 грн. Посилаючись на викладене, а також з огляду на неналежну сплату відповідачами коштів за надані позивачем послуги, останній вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути зазначену заборгованість із відповідачів в примусовому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2026 року, для розгляду даної справи було визначено головуючого суддю Будзан Л.Д.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідачі, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов та заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що відповідачі своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади м. Києва.
Згідно з рішенням Київської міської ради (ІІ сесія VII скликання) від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та затверджено його статут. Згідно даного рішення, всі комунальні підприємства Подільського району м. Києва передають новоствореному Комунальному підприємству житловий фонд, який був переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 рік.
Відповідно до п. 2.1. Статуту метою діяльності Комунального підприємства є забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою та отримання прибутку.
Положеннями п.п. 2.2.2. Статуту визначено, що предметом діяльності Комунального підприємства є: надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку та інші види діяльності, які не заборонені законодавством України (п.п. 2.2.45 Статуту).
Основним видом діяльності Комунального підприємства є: комплексне обслуговування об'єктів (81.10), додатковими: управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (68.32).
Згідно з розпорядженням Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 «Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування, житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому розташована квартира АДРЕСА_3 , був переданий на обслуговування та закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».
14.07.2015 Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» підготовлено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання. Вказаний договір було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015.
Заперечення щодо умов договору відповідачами не подавались, а відтак сторони уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій шляхом акцепту публічної оферти.
Згідно з додатком № 1 до Договору, визначено складові тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869.
Таким чином, на підставі викладеного, згаданий вище договір укладений між позивачем та відповідачами, шляхом прийняття пропозиції укласти такий договір (оферта) та є акцептованим.
Тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій були затвердженні розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради від 30.04.2015 № 442 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та від 06.06.2017 № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
При цьому, суд зауважує, що за період з дати опублікування договору відповідачі не здійснювали оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що підтверджується розрахунком заборгованості.
Окрім того, 07.02.2025 між Комунальним підприємством та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в особі заступника голови Подільської районної в м. Києві державної адміністрації Дубовика М.Г. укладено договір № 107 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п. 1 Договору управитель зобов'язується надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за згаданою адресою, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Згідно до п. 3 Договору, послуга управління включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Положеннями п. 6 Договору визначено, що кожен із співвласників зобов'язаний, поміж іншого, оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим Договором.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за вищевказаною адресою, тобто з огляду на вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є індивідуальними споживачами, які отримують згідно вказаного Договору житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно із вимогами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 755/14208/17-ц (провадження № 61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Статтею 66 ЖК України визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунків заборгованості за період з 01.04.2015 по 01.11.2025 у відповідачів за особовим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), за адресою: АДРЕСА_1 , виникла заборгованість у загальному розмірі 65444,44 грн, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка виникла в період з 01.04.2015 по 01.02.2025 в сумі 38530,23 грн, інфляційної складової боргу в сумі 16545,72 грн, 3% річних в сумі 4800,09 грн; заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, яка виникла в період з 01.03.2025 по 01.11.2025 в сумі 5486,89 грн, інфляційної складової боргу в сумі 58,43 грн, 3% річних в сумі 23,08 грн.
За приписами ст. 526, 525, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що за період з дати опублікування договору відповідачі не здійснювали оплату послуг за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та за управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що підтверджується розрахунками заборгованості. Отже, відповідачі не виконують належним чином зобов'язання щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем. Доказів того, що відповідачі звертались до позивача з повідомленнями щодо того, що вони не користуються наданими позивачем послугами або щодо проведення звірки розрахунків матеріали справи не містять.
Так, згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд вважає, що обґрунтування позовних вимог доведені позивачем в повному обсязі та наявні підстави для стягнення із відповідачів заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги, інфляційної складової та три відсотка річних, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №269606880 від 14.01.2026 позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн.
Із урахуванням наведеного, у зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 грн.
В частині вирішення питання про стягнення із відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також з огляду на приписи п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 4200,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги в сумі 65444 (шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок чртири) грн 44 коп., яка складається із: заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка виникла в період з 01.04.2015 по 01.02.2025 в сумі 38530,23 грн, інфляційної складової боргу в сумі 16545,72 грн, 3% річних в сумі 4800,09 грн; заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, яка виникла в період з 01.03.2025 по 01.11.2025 в сумі 5486,89 грн, інфляційної складової боргу в сумі 58,43 грн, 3% річних в сумі 23,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» судовий збір по 1109 (одна тисяча сто дев'ять) грн 33 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» витрати на професійну правничу допомогу по 1400 (одна тисяча чотириста) грн з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», код ЄДРПОУ 39609111, місцезнаходження: вул. Хорива, буд. 36, м. Київ;
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 24.03.2026.
Суддя Л.Д. Будзан