печерський районний суд міста києва
757/20589/26-ц
2-8667/26
про залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2026 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з указаним позовом.
Вивчивши позовну заяву з додатками, суддя дійшов такого висновку.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1).
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, ураховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС (ч. 4 ст. 263 ЦПК).
У висновку Верховного Суду, який викладено в постанові від 12.08.2021 у справі № 913/680/17, зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатись у ціні позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема спори, пов'язані зокрема з підтвердженням прав на грошові суми. Отже, судовий збір з позовної заяви про стягнення грошових коштів визначається як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Установлено, що пред'явлений позов містить вимоги майнового характеру, тому позивачу слід усунути недоліки допущені при звернені до суду, а саме зазначити ціну позову з урахуванням заявлених до стягнення грошових коштів та додати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК).
Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 175 позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
У позовній заяві містяться відомості про те, що позивач вживав заходи для досудового врегулювання спору шляхом подачі 29.04.2022 заяви про незгоду з рішенням банку та перерахування грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 на його інший банківський рахунок. Однак працівники банку не повідомили позивача письмово про результати розгляду цієї заяви та не перерахували на його основний рахунок в банку належні йому грошові кошти (нараховані банком проценти за вкладами) в сумі 41576, 20 грн, внаслідок чого йому завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, з урахуванням підстави позову позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: підтвердження незаконного списання коштів, письмову претензію до банку з вимогою усунути порушення, докази отримання банком претензії, письмова відмова банку про відмову у задоволенні претензії, звернення позивача до Національного банку України чи фінансового омбудсмена про здійснення перевірки щодо незаконного списання коштів, розрахунок суми збитку (оскільки позов пред'являється із фінансовими втратами) із зазначенням оспорюваного періоду, підтвердження того, що станом на день звернення до суду рахунки не закриті, або повідомити причини через які вказані документи не додано до позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", затверджено наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" № 144 від 01.07.2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18.
Установлено, що позовна заява, яка подана до суду, підписана позивачем. Однак додані до неї копії документів не посвідчені у порядку, встановленому законом.
Оскільки, при формуванні позову та додатків до нього не дотримано вищезазначених вимог, тому позивачу вказані недоліки слід усунути.
З урахуванням означеного, позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому триденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання позивачем вимог суду у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 175-177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу триденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Єрмічова