04 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15200/25
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 р. позов задоволено.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження. В обґрунтування причин пропуску строку, апелянт фактично посилається на введений в Україні воєнний стан та зазначає про участь військової частини НОМЕР_1 у виконанні бойових завдань, щодо захисту незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. Крім цього, апелянт зазначає про необхідність часу певного часу для виділення коштів необхідних для сплати судового збору.
Також, до апеляційної скарги апелянтом додано платіжну інструкцію №745 від 20 квітня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження 18 вересня 2025 р. Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.09.2025 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, рішення суду від 18.09.2025 року доставлено до електронного кабінету 19.09.2025 року о 07:30.
На зазначене рішення суду першої інстанції Військовою частиною НОМЕР_1 було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у зв'язку з не усуненням недоліків, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 22.10.2025 року о 22:04.
28 квітня 2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року.
Таким чином, повторно апеляційну скаргу подано через шість місяців після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги та через майже сім місяців після ухвалення оскаржуваного рішення.
Суд не приймає до уваги доводи апелянта щодо пропуску строку, які зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження оскільки, в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Про це зазначає ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі “Устименко проти України».
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі “Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі “Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача “поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
При цьому суд зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Цє пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципу “належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення “Лелас проти Хорватії»: “Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
Також, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення, та звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування" про-який говорить ЄСПЛ.
Крім цього, суд зазначає, що скаржник, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальні обов'язки щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.
Суд звертає увагу апелянта, що з моменту введення в Україні воєнного стану органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження.
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
В даному випадку, жодних доказів на підтвердження впливу воєнного стану на можливість дотримання військовою частиною НОМЕР_1 процесуальних строків, останнім до суду не надано.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, а саме: зазначити підстави, які перешкоджали апелянту повторно подати апеляційну скаргу без невиправданих затримок та зайвих зволікань або вказати інші підстави для його поновлення.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук