П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33004/25
Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Тарновецького І.І.,
за часті секретаря - Жигайлової О.Е.
за участі представника апелянта - Вакуленка Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Білгород-Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,-
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (м. Одеса), Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в особі начальника відділу Вадима Саламаха (Відповідач 1) у виконавчих провадженнях №№ 57564249; 35079122; 57247054; 57233022; Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в особі начальника відділу Олександра Гусева (Відповідач 2) у виконавчих провадженнях №№ 36882686, 45464298, 45464208, 46624116; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області м. Одеса, в особі начальника відділу Віталій Бабенко (Відповідач 3) у виконавчих провадженнях №№ 47560814, 53953368; Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі в.о. начальника відділу Ірина Сердюк (Відповідач 4) у виконавчих провадженнях №№ 54690625, 54692286, пов'язаною із відмовою відповідачів зняти арешти, обмеження та розшук з належного їй майна - автомобіля HONDA ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі № НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Київський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приморський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області м. Одеса, Білгород-Дністровський відділ ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зняти обтяження (арешт, заборона відчуження, розшук) з її майна а саме: автомобіля HONDA ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі № НОМЕР_2 та повідомити про це Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 пояснює, що є власником автомобіля HONDA ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , з метою відчуження якого звернулася до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, проте отримала відмову в перереєстрації свого автомобіля, оскільки на нього накладений ряд обтяжень, зокрема, арешти, розшуки та заборони відчуження. Окрім цього, повідомлено, що паперові матеріали за виконавчими провадженнями за закінченням строків зберігання знищені, а за умови сплати виконавчого збору та витрат на вчинення виконавчих дій рішенням суду можуть бути скасовані заборони, арешти та розшук майна за відсутності паперових документів та матеріалів по виконавчим провадженням. Позивач категорично не погоджується із такою відмовою та зазначає, що наявність протягом тривалого часу нескасованих арештів на майно боржника, за умови відсутності діючих виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у її право на мирне володіння своїм майном.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Зобов'язано Приморський відділ ДВС у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешти, припинити розшуки майна ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях №36882686, №46624116, №45464208, №35079122, №53953368 та повідомити про це Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №47560814 та повідомити про це Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із вказаним рішення Приморський відділ ДВС у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині покладених на нього зобов'язань, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Так апелянт не погоджується із покладенням судом першої інстанції зобов'язання зняти арешти у виконавчих провадженнях:
- ВП 36882686 з примусового виконання судового наказу від 29.08.2012 №2-н/1522/336/2012 Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Каскад» грошової суми у розмірі 40 647,34 грн., яке завершене постановою державного виконавця від 01.09.2014 на підставі частини 1 пункту 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю встановлення місцезнаходження боржника;
- ВП 46624116 з примусового виконання судового наказу від 29.08.2012 №2-н/1522/336/2012 Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Каскад» грошової суми у розмірі 40 647,34 грн., яке завершене постановою державного виконавця від 29.06.2016 на підставі частини 1 пункту 7 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що майно, яке оголошено у розшук протягом року не виявлено.
З цього приводу апелянт, посилаючись на приписи частини 2 статті 245 КАС України, зазначає, що покладення судом зобов'язання суб'єкта владних повноважень можливе лише у разі визнання дій чи бездіяльності такого суб'єкта протиправними, що в даному випадку не доведено.
На переконання апелянта, всупереч положенням законодавства, яке регулює питання примусового виконання рішень та КАС України, суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано зобов'язав Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі припинити застосовані примусові заходи у виконавчих провадженнях ВП 36882686 та ВП 46624116.
Далі апелянт зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції в частини зобов'язання припинити чинність арешту у виконавчому провадженні ВП 45464208 з примусового виконання виконавчого листа від 31.10.2012 №1522/10440/12 про стягнення коштів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Мотивуючи свою позицію апелянт зазначає, що відповідно до приписів частини 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону.
Апелянт указує, що у зв'язку із завершенням виконавчого провадження згідно постанови державного виконавця від 16.05.2017 на підставі частини 1 пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання щодо припинення обтяжень настали у іншого органу виконавчої служби, зокрема, який завершив виконавче провадження ВП 47560814 постановою від 16.05.2017.
Також апелянт не погоджується із покладенням на Приморський відділ ДВС у місті Одесі зобов'язання щодо припинення чинності арешту у ВП 35079122, застосованого Київським відділом Державної виконавчої служби у місті Одесі.
Як зазначає апелянт, згідно інформації поданої до суду Київським відділом ДВС у місті Одесі у виконавчому провадженні ВП 35079122 державним виконавцем 21.12.2012 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі частини 1 пункту 10 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлений до Першого Приморського відділу ДВС у місті Одесі.
Посилаючись на те, що судом встановлений лише факт винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 35079122 та за відсутності доказів направлення матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/1522/10544/11 від 26.02.2012 до Першого Приморського відділу ДВС у місті Одесі, апелянт вважає, що у суду були відсутні підстави для покладення на Приморський відділ ДВС у місті Одесі припиняти застосовані Київським відділом ДВС у місті Одесі обтяження.
Наприкінці, мотивуючи помилковість висновків суду першої інстанції щодо зобов'язання Приморський відділ ДВС у місті Одесі припинити заходи примусового виконання рішень у виконавчому провадженні ВП 53953368 апелянт зазначає, що на примусовому виконанні Приморського відділу ДВС у місті Одесі перебувало виконавче провадження ВП 53953368 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
В подальшому, рішенням Одеського окружного суду від 15.10.2024 постанова про стягнення з боржника виконавчого збору скасована та визнана неправомірною, у зв'язку з чим державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі 10.12.2024 винесена постанова ВП № 53953368, якою фізична особа боржник ОСОБА_1 , виключена з Єдиного реєстру боржників, а чинність застосованого примусового заходу припинена.
Оскільки запис припинений та автоматично вилучений по завершенню п'ятирічного терміну зберігання покладення на Приморський відділ ДВС у місті Одесі апелянт вважає покладення зобов'язання припинити заходи примусового виконання рішень у виконавчому провадженні ВП 53953368 є безпідставним.
ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві та які в частині задоволених вимог узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність аргументів, наведених Приморським відділом ДВС у місті Одесі в апеляційній скарзі. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а тому в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду - залишити без змін.
Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях надало до суду апеляційної інстанції пояснення, в яких зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів та інших архівних обліково-реєстраційних баз МВС, на транспортний засіб марки HONDA модель ACCORD, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 , накладений ряд обмежень. При цьому, просить суд апеляційної інстанції врахувати, що сервісні центри МВС здійснюють технічні функції зі внесення до реєстру інформації про накладення або зняття обмежень з транспортних засобів, і не мають повноважень на прийняття рішень щодо скасування таких обмежень. Тобто, внесення до реєстру відомостей про накладання (скасування) арешту на/з транспортного засобу можливо у разі наявності належної ухвали (постанови) відповідного органу про накладання або зняття арешту чи інших заборон з транспортного засобу
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до статті 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження ВП 47560814 з примусового виконання виконавчого листа № 1522/10440/12 виданого 31.10.2012 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ООД АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0029/82/70933 від 28.02.2007, що складає 687 257,50 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 5 489 744,18 грн.
19.05.2015 державним виконавцем у рамках виконавчого провадження ВП 47560814 накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
16.05.2017 у виконавчому провадженні ВП 47560814 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту першого частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, у вказаному виконавчому провадженні 16.05.2017 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 548 974,42 грн.
Із виконання вказаної постанови 31.07.2017 відкрите виконавче провадження ВП 53953368.
Надалі, постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 31.10.2017 виконавче провадження передано до Першого Приморського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області та постановою старшого державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області від 14.11.2017 виконавче провадження прийняте до виконання.
У даному виконавчому провадженні №53953368 постановами старшого державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області від 20.11.2017 та від 04.12.2017 накладено арешти на майно боржника ОСОБА_1 .
Надалі, постановами державного виконавця від 25.06.2018 виведено виконавче провадження із зведеного та повернутий виконавчий документ стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку із неможливістю встановити особу боржника, з'ясувати місце проживання місцезнаходження боржника).
Постановою начальника відділу Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 10.12.2024 виконавче провадження прийняте до свого провадження та постановою головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 10.12.2024 відомості про боржника виключені з Єдиного реєстру боржників.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №420/26252/24 визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 548974,42 грн, винесену 16.05.2017 в межах виконавчого провадження №47560814 уповноваженою особою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
На виконанні Київського відділу ДВС у місті Одесі перебували такі виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 :
1) ВП № 57564249 відкрите 02.11.2018 з примусового виконання постанови від 16.10.2018 №51082461 Овідіопольського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області про стягнення виконавчого збору в розмірі 202 249,49 грн. У вказаному виконавчому провадженні державними виконавцями накладалися арешти на все майно боржника, в тому числі і на транспортний засіб, який також оголошувався у розшук. Надалі постановами державного виконавця припинено чинність арешту та скасовані інші заходи примусового виконання рішення. Станом на час розгляду справи, згідно відомостей, наданих третьою особою, майно ОСОБА_1 не обтяжено арештами чи іншими заходами примусового виконання рішення, що накладалися в межах даного виконавчого провадження.
2) ВП № 35079122 відкрите 30.10.2012 з метою примусового виконання виконавчого листа від 22.06.2012 №2/1522/10544/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», 1371086,15 грн.
30.10.2012 постановою державного виконавця накладений арешт на все рухоме майно боржника.
21.12.2012 у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до Першого Приморського відділу ДВС ОМУЮ державним виконавцем була винесена постанова про закінчення даного ВП на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
3) ВП № 57247054 та № 57233022 в межах яких арешти та інші заходи примусового виконання рішення не накладалися.
На виконанні Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували такі виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 :
- ВП №26679208 з примусового виконання виконавчого листа від 10.03.2011 №2-8370/110 Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» грошової суми у розмірі 167 525,05 грн. Зазначене виконавче провадження завершено на підставі частини 1 пункту 4 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з скасуванням рішення на підставі якого виданий виконавчий документ. Як зазначає відповідач, автоматизована система виконавчого провадження інформації про застосування до майна боржника арештів не зберегла.
- ВП №26679771 з примусового виконання виконавчого листа від 10.03.2011 №2-8371/10 Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на корить ПАТ «УкрСиббанк» грошову суму у розмірі 1 055 418,0 грн. Зазначене виконавче провадження завершено на підставі частини 1 пункту 4 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з скасуванням рішення на підставі якого виданий виконавчий документ. Як зазначає відповідач автоматизована система виконавчого провадження інформації про застосування до майна боржника арештів не зберегла.
- ВП №26680286 з примусового виконання виконавчого листа від 10.03.2011 №2-8371/10 Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на корить ПАТ «УкрСиббанк» грошову суму у розмірі 1952 грн. Зазначене виконавче провадження завершено на підставі частини першої пункту 4 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з скасуванням рішення на підставі якого виданий виконавчий документ. Як зазначає відповідач автоматизована система виконавчого провадження інформації про застосування до майна боржника арештів не зберегла.
- ВП №36882686 з примусового виконання судового наказу від 29.08.2012 №2-н/1522/336/2012 Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Каскад» грошової суми у розмірі 40 647,34 грн.
07.04.2014 у вказаному виконавчому провадженні винесена постанова про арешт майна боржника.
Виконавче провадження завершене постановою державного виконавця від 01.09.2014 на підставі частини 1 пункту 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю встановлення місцезнаходження боржника.
- ВП №46624116 повторно з примусового виконання судового наказу від 29.08.2012 №2- н/1522/336/2012 Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Каскад» грошової суми у розмірі 40 647,34 грн.
06.04.2015 у вказаному виконавчому провадженні винесена постанова про арешт майна та рухоме майно оголошено у розшук.
Виконавче провадження завершено постановою державного виконавця від 29.06.2016 року на підставі частини 1 пункту 7 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що майно, яке оголошено у розшук протягом року не виявлено.
- ВП №45464208 з примусового виконання виконавчого листа від 31.10.2012 №1522/10440/12 виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошової суми у розмірі 1 171 231,35 грн.
17.11.2014 державним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні, на виконання рішення суду застосований арешт майна боржника.
02.03.2015 державним виконавцем рухоме майно боржника оголошене у розшук.
Виконавче провадження завершене постановою державного виконавця від 12.03.2016 на підставі частини 1 пункту 7 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що майно, яке оголошено у розшук протягом року не виявлено.
На виконанні Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 № 54690625 та № 54692286 у межах яких обтяження (арешт, заборона відчуження, розшук) - не застосовувались. Вказані виконавчі провадження були закінчені 19.07.2024 згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням рішення. Станом на час розгляду справи, згідно відомостей наданих Третьою особою, майно позивача не обтяжено арештами чи іншими заходами примусового виконання рішення по вказаним виконавчим провадженням.
Згідно відомостей наданих Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, актуальними на час розгляду справи судом є такі обмеження, накладені на транспортний засіб позивача марки HONDA модель ACCORD, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , що містяться в базі даних ЄДР МВС:
1. 21.06.2011 ОРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 18.05.2011 №В-12/607). Примітка: АРЕШТ НА МАЙНО. ПРИМ.Р/С 100311(2- 8371/10).УКРСИББАНК 1055418 грн.;
2. 21.06.2011 ОРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 18.05.2011 № В-12/608). Примітка: АРЕШТ НА МАЙНО. ПРИМ.Р/С 100311(2-8370/10).УКРСИББАНК 167525 грн.;
3. 09.11.2012 РЕВ-1 ДАІ ГУМВС в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Київським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 31.10.2012 №17810) Примітка: стягнення на користь ПАТ ДЕЛЬТА БАНК 1371086.15 грн.;
4. 17.12.2012 РЕВ-1 ДАІ ГУМВС в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 31.10.2012 № 42479). Примітка: стягнення грошової суми на користь ОСББ КАСКАД 40647.34 грн.;
5. 12.02.2013 ОРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області внесений арешт, накладений ВПВР ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 05.02.2013 № В-1/202, вхід. №7/0-891 від 12.02.2013). Примітка: арешт на майно. ПРИМ.Р/С 220612. ДЕЛЬТАБАНК 1369386 грн.;
6. 08.05.2013 ОРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області внесений арешт, накладений ВПВР ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 19.04.2013 № В-1/202, вхід. №7/0-3038 від 30.04.2013). Примітка: арешт на майно. ПРИМ.Р/С 220612. ДЕЛЬТАБАНК 1369386 грн.;
7. 08.05.2013 РЕВ-1 ДАІ ГУМВС в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 26.03.2013 №4619. Примітка: ВИК. ПРОВ. 2-Н/1522/336/2012 від 29.08.2012 ПРИМОРСЬК. РАЙ СУД ОДЕСИ борг на користь ОСББ КАСКАД 40647.34;
8. 06.11.2013 ОРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області внесений арешт, накладений ВПВР ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 25.10.2013 № В-1/420). Примітка: арешт на майно. ПРИМ.Р/С 1522/10440/12 (РАЙФФАЙЗЕН 1171231 грн.);
9. 06.11.2013 ОРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області внесений арешт, накладений ВПВР ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 25.10.2013 № В-1/421). Примітка: арешт на майно. ПРИМ.Р/С 1522/10440/12 (РАЙФФАЙЗЕН 5489744 грн.) ВП 40406909;
10. 18.12.2013 ВОРВАМТ УДАІ внесений розшук, оголошений ВДВС ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 28.11.2013 №09.3-9290) Примітка: ЗАТРИМАТИ БОРГ НА КОРИСТЬ ПАТ РАЙФФАЙЗЕНБАНКАВАЛЬ В/Л №1522/10440/12 ВІД 31.10.12;
11. 06.03.2014 РЕВ-1 ДАІ ГУМВС в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 17.02.2014 №3173). Примітка: ВП 41987237 ВИК. ЛИСТ 1522/10440/12 ВІД 31.10.2012 ПРИМОРСЬКИЙ Р/С БОРГ НА КОР. ПАТ РАЙФ. БАНК АВАЛЬ 1171;
12. 23.07.2014 ВОРВАМТ УДАІ внесений розшук, оголошений ВПВР ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 17.07.2014 № 09.3-4539). Примітка: ЗАТРИМАТИ НА АРЕШТ МАЙДАНЧИК, БОРГ 2024821,30 ГР. НА КОРИСТЬ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ В/1522/10440/12 311;
13. 27.11.2014 Б-Дністровським РЕВ ДАІ Одеської області внесений арешт, накладений ВПВР ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 14.11.2014 № 09.1-20303). Примітка: БОРГ 5489744.18;
14. 12.12.2014 РЕВ-1 ДАІ ГУМВС в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 17.11.2014 № 32535). Примітка: НА КОРИСТЬ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ 1171231.35 грн. ВИК.ЛИСТ №1522/10440/120 ВІД 31.10.12 ВП 45464208;
15. 08.05.2015 РЕВ-1 ДАІ ГУМВС в Одеській області внесений арешт, накладений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 06.04.2015 № 7598). Примітка: суд.наказ №12-н/1522/336/12 стягнення на користь ОСББ "КАСКАД" 40647,34грн.
16. 06.06.2015 ОРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області внесений арешт, накладений ВПВР ГУЮ в Одеській області (вих. лист від 19.05.2015 №В-1/313). Примітка: АРЕШТ НА МАЙНО.ПРИМ.Р/С 10440/12 (РАЙФФАЙЗЕН 5489744 грн.) ВП 47560814;
17. 02.05.2015 УДАІ ГУМВС України в Одеській області внесений розшук, оголошений Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ (вих. лист від 22.05.2015 №09.3-3659) Примітка: Затримати на арешт майданчик, борг 40647 грн. на користь ОСББ "Каскад". С/н 12-н/1522/336/12.
Київський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідь на заяву представник позивача листом №98741 від 27.06.2025 повідомив, що на примусовому виконанні у Першому Київському відділі ДВС Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №35079122 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/1522/10544/11, виданого 22.06.2012 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» грошової суми у розмірі 1 371 086,15 грн. 21.12.2012 державним виконавцем відділу винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ направлений до Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції для виконання за належністю. Підстави для зняття арешту з майна по виконавчому провадженню № 35079122 відсутні. Арешт накладений на все майно боржника відповідно до постанови про арешт майна боржника від 24.05.2019 по виконавчому провадженню № 57564249, знятий постановою про зняття арешту з майна від 27.06.2025 старшого державного виконавця відділу Кудряшова П.Ю.
Представник позивача звернувся до відповідачів із адвокатським запитом від 20.08.2025 у якому просив в разі наявності обтяжень, заборон та розшуків майна ОСОБА_1 , в тому числі належного їй транспортного засобу, їх припинити.
Київський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом №119756 від 27.08.2025 повідомив, що арешт накладений на все майно боржника відповідно до постанови про арешт майна боржника від 24.05.2019 по виконавчому провадженню № 57564249, знятий постановою про зняття арешту з майна від 27.06.2025 старшого державного виконавця відділу Кудряшова П.Ю, та надана копія такої постанови.
Приморський відділ ДВС у місті Одесі у листі №113248 від 09.07.2025 та у листі №137318 від 01.09.2025 зазначив, що в Електронній системі «Спецрозділ» відомості щодо виконавчих проваджень, при виконанні яких державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно: вих. лист № В-12/607 від 18.05.2011, В-12/608 від 18.05.2011, вих. №42479 від 31.10.2012 -12/607325358 05.207.11.2014, №75920 06.04.2015, постанова про розшук майна боржника вих. 09.3-3659 від 22.05.2015, Електронна система не обліковує, оскільки в період з 2011 року не була запроваджена, та процесуальні документи складались державними виконавцями на паперових носіях. Виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягали знищенню. Відділ ДВС зазначив, що прийняти рішення про припинення чинності арешту та розшуку транспортного засобу не є можливим.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом №03.1/39843 від 01.09.2025 повідомив, що згідно даних електронного архіву Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі Система), на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 47560814 з примусового виконання виконавчого листа № 1522/10440/12, виданого 31.10.2012 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ООД АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0029/82/70933 від 28.02.2007, що складає 687 257,50 доларів США. 19.05.2015 державним виконавцем, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 47560814. 19.05.2015 винесена постанова про арешт всього майна боржник оголошення заборони на його відчуження. 16.05.2017 виконавче провадження завершено на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження № 47560814 знищено. Також відділ вказав, що за умови сплати боржником суми коштів для задоволення вимог стягувача (або надання документального підтвердження про сплату), витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, виконавчого збору, Відділом, будуть вжиті відповідні заходи що зняття арешту з майна боржника.
Згідно довідки ОСББ «Каскад» після відкриття виконавчого провадження по виконанню судового наказу Приморського районного суду м. Одеси у справі № 1522/8792/2012 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 40 647,347 грн., останньою добровільно сплачена заборгованість у повному обсязі. На день складання довідки відсутнє будь-яке невиконане зобов'язання.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів, пов'язану із відмовою зняти арешти, обмеження та розшук з належного їй майна, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вказав про протиправність арештів майна позивача, не знятих за закінченими виконавчими провадженнями №26679208, №26679771 оскільки вважав, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що оскільки судом встановлені обставини знищення матеріалів виконавчих проваджень, то підстави для винесення постанов про зняття арешту з майна боржника, про зняття майна з розшуку за заявою боржника без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження відсутні, а тому суд не вбачав підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідачів пов'язаною із відмовою зняти арешти, розшуки з належного позивачу майна.
Разом з цим, суд першої інстанції вказав про те, що у цій справі з об'єктивних причин перестала існувати правова мета накладення арешту на майно боржника - забезпечення реального виконання рішення. Суд вважав, що повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, проте лише протягом строків пред'явлення виконавчого документа до виконання. Враховуючи, що по жодному із вказаних виконавчих проваджень відповідачі не повідомили про повторне пред'явлення стягувачами виконавчих документів до виконання протягом визначених законом строків а також те, що по жодному із виконавчих документів станом на момент розгляду справи не відкрито виконавче провадження та враховуючи неможливість поновлення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням строків пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а як наслідок і неможливість подальшого виконання судового рішення в примусовому порядку, існування арешту, накладеного на майно боржника, втрачає свій сенс, оскільки будь-якого правового механізму реалізації досягнення мети, з якою було накладено арешт, - забезпечення реального виконання судового рішення - немає.
Також суд першої інстанції вважав, що оскільки виконавче провадження № 35079122 та №53953368 яке перебувало на виконанні у Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі направлено за належністю до Першого Приморського ВДВС ОМУЮ то необхідно зобов'язати саме Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, як правонаступника реорганізованого Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління, Міністерства юстиції (м. Одеса), зняти арешти з майна позивача накладених в межах вказаних виконавчих провадженнях.
Далі суд зазначив, що у виконавчих провадженнях розшуки зняті (у ВП № 57564249) або ж не накладалися (ВП №№ 57233022, 57247054) то позовні вимоги до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у цій частині не підлягають задоволенню.
Також суд зазначив, що в ході розгляду справи не встановлено накладення арештів, оголошення розшуків по виконавчих провадженнях, що перебували на виконанні Білгород-Дністровського відділу ДВС (№54690625, №54692286), та станом на сьогодні згідно відомостей Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях транспортний засіб позивача не обтяжений арештами, розшуками по таких виконавчих провадженнях тому в задоволенні цієї частини позовних вимог суд також відмовив.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Положення статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з частиною третьою цієї статті державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені наслідки завершення виконавчого провадження. Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (частини перша, друга статті 50 цього Закону ).
Відповідно до частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну Укроборонпром, акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну Укроборонпром, державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну Укроборонпром було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Колегія суддів також зауважує на тому, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, сторони, інші учасники виконавчого провадження та особи незалежно від їх статусу, мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання судового рішення виключно до суду, який видав виконавчий документ.
Повертаючись до обставин цієї справи, колегією суддів встановлено, що предметом спору у цій справі є протиправна бездіяльність відповідачів:
- Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчих провадженнях №№ 57564249; 35079122; 57247054; 57233022;
- Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчих провадженнях №№ 36882686, 45464298, 45464208, 46624116;
- Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області м. Одеса, у виконавчих провадженнях №№47560814, 53953368;
- Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчих провадженнях №№ 54690625, 54692286, яка пов'язана із відмовою відповідачів зняти арешти, обмеження та розшук з належного позивачці майна, автомобіля HONDA ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 .
Згідно прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідачів зняти обтяження (арешт, заборона відчуження, розшук) з її майна, а саме: автомобіль HONDA ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 та повідомити про це третю особу - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській обл., ЄДРПОУ 45239068.
На виконання ухвали апеляційного суду Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одеси Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано витребувані судом постанови державного виконавця, прийняті у виконавчих провадженнях та встановлено, що на примусовому виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходилося виконавче провадження №35079122 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1522/10544/11 виданого 22.06.2012 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» грошової суми у розмірі 1 371 086, 15 грн.
Крім цього, на примусовому виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходились виконавчі провадження:
- №36882686 відкрите на підставі судового наказу № 2-н/1522/336/2012 від 29.08.2012, який виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з позивачки на користь ОСББ «Каскад» 40 647, 34 грн. (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2013);
В межах цього виконавчого провадження №36882686 постановою від 07.04.2014 накладений арешт на квартиру позивачки;
- №46624116 відкрите на підставі судового наказу № 2-н/1522/336/2012 від 29.08.2012, який виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з позивачки на користь ОСББ «Каскад» 40 647, 34 грн. (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2015).
В межах цього виконавчого провадження №46624116 постановою від 06.04.2015 накладений арешт на все майно позивачки, оголошений розшук майна: транспортний засіб HONDA ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , постановою від 06.04.2015 накладений арешт на кошти що містяться на рахунках АТ «Укрсіббанк».
- № 45464208 відкрите на підставі виконавчого листа № 1522/10440/12 від 31.10.2012 виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з позивачки на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошової суми 1 171 231, 35 грн. (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2014).
В межах цього виконавчого провадження №45464208 постановою від 17.11.2014 накладений арешт на все майно позивачки, постановою від 02.03.2015 року оголошений в розшук транспортний засіб HONDA ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску.
При цьому, колегією суддів встановлено, що в межах виконавчого провадження №46624116 постановою державного виконавця від 03.03.20215 з позивачки стягнуто виконавчий збір у сумі 4064, 73 грн. та постановою від 03.03.2015 стягнуті витрати на проведення виконавчих дій у сумі 50.00 грн.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що вищезазначені виконавчі провадження порушені на підставі судових рішень, які прийняті Приморським районним судом м. Одеси в цивільних справ.
Також варто зазначити, що частина 1 статті 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 19 ЦПК України визначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.
Частина 2 статті 30 ЦПК України закріплює, що позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Стаття 447 ЦПК України унормовує, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналізом викладеного колегія суддів приходить до висновку, що до юрисдикції адміністративних судів не належать справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих в межах цивільної юрисдикції, на що суд першої інстанції не звернув увагу.
Крім цього, варто зазначити, що стаття 47 Закону України «Про виконавче провадження» закріплює, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, є письмова заява стягувача (п.1); у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуте стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2); у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (п.5); боржник - фізична особа чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (п.7).
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п.4); закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення (п.6); фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.8); направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (п.10).
У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Згідно частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Як було зазначено вище, в межах виконавчого провадження №46624116 була прийнята постанова державного виконавця від 03.03.20215 року якою з позивачки стягнуто виконавчий збір у сумі 4064, 73 гр. та постанова від 03.03.2015 року якою з позивачки стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у сумі 50.00 гр.
Такі правовідносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, варто зазначити, що відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів зауважує на тому, що постанова про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій не є предметом спору у цій справі, доказів того, що арешти у виконавчих провадженнях накладено з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору відсутні, а тому колегія суддів приходить до висновку, що спір в частині заявлених позовних вимог, який виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене вище, а також враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, слід констатувати, що за наслідком апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду з інших мотивів ніж заявлені скаржником в апеляційній скарзі, а тому враховуючи зміст апеляційної скарги та вимоги її прохальної частини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до приписів абзацу 1 частини 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчений розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі щодо заявлених вимог та їх розгляд помилково здійснений судом першої інстанції за правилами КАС України, ухвалене судом рішення, відповідно до частини 1 статті 319 КАС України, підлягає скасуванню із закриттям провадження.
При цьому, із предмета і підстав позову вбачається про наявність спору, який має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
В порядку статті 139 КАС України, з огляду на результат апеляційного розгляду справи, колегія суддів змінює розподіл судових витрат у справі наступним чином: понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви належить покласти на позивача - ОСОБА_1 , а витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта - Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 283-2, 287, 288 та 289-4 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 272, ст. 287, ст. 310, п.3 ч.1 ст.315, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України- задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Білгород-Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії - скасувати.
Провадження в адміністративній справі № 420/33004/25 - закрити.
Роз'яснити позивачці, що розгляд цієї справи має відбуватись за правилами цивільного судочинства.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя І. І. Тарновецький