П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 946/4737/25
Категорія 113080000Головуючий у суді І інстанції: Бурнусус О.О. час і місце ухвалення: 11:25, м. Ізмаїл
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що він перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 27 травня 2025 року під час дії особливого періоду, воєнного стану та мобілізації о 09 год. 40 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 співробітниками Національної поліції України був доставлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як порушник правил військового обліку. Під час розгляду справи було встановлено, що даний громадянин перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною «розшуку» є підстава, наче Позивач не оновив військово-облікові дані вчасно. Вказує, що оновив свої військово-облікові дані через застосунок «Резерв+» вчасно. 08.06.2025 р. ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №1/6647 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. Наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення не складався. Позивач вважає, що дії відповідача, неправомірні, так як позивач не порушував Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, а Відповідачем було грубо порушено законодавство, особливо КУпАП. Зазначає, що ним було виконано приписи абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та в добровільному порядку зареєстровано свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста. Також вказує, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не вказано, які саме правила щодо військового обліку порушено. На підставі вказаного просив закрити провадження по справі.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 березня 2026 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем суду не надано, і суд першої інстанції цій обставині оцінку не надав. Крім того, відповідачем не надано доказів, що ним вживалися заходи для отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Таким чином, маючи можливість отримати інформацію про ОСОБА_1 як військовозобов'язаного з інших відомчих реєстрів, службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 її не було використано, що доводить відсутність всебічного та повного встановлення всіх обставин справи. З матеріалів, наданих відповідачем до суду, не вбачається належних і допустимих доказів того, що позивача було своєчасно і належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також що йому була забезпечена реальна можливість реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_5 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 березня 2026 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №1/6647 від 08.06.2025 року винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.54545454
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1/6647, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно якої, 27 травня 2025 року під час дії особливого періоду, воєнного стану та мобілізації о 09 год. 40 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 співробітниками Національної поліції України був доставлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як порушник правил військового обліку. Під час розгляду справи було встановлено, що даний громадянин перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав законної сили 18.05.2024 року, в статті 1 Прикінцевих та перехідних положень встановлено: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: У разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); У разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Останнім днем, в який громадянин ОСОБА_1 , зобов'язаний був уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні (далі «уточнити персональні данні») є 16.07.2024 року. Поважних причин не уточнення у встановлений законом строк персональних даних громадянин ОСОБА_1 не вказав, тобто у будь-який із передбачених законом способів, у встановлений законом строк 60 днів, в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, безпідставно не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні, чим порушив вимоги чинного законодавства. Таким чином. своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме пп.2 п.1 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову зазначив, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами своєчасність уточнення своїх військово-облікових даних у встановлені законом строки та способи.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП).
Відповідно до 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
В Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX (далі - Закон №3633-IX), згідно якого громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до примітки статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тобто, законодавець чітко визначив умову, за якої, зокрема, положення статті 210 КУпАП не застосовуються, а саме: за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Отже, накладення штрафу за неоновлення військово-облікових даних без повної та всебічної перевірки доступності цієї інформації в інших базах є необґрунтованим та свідчить про недотримання вимог чинного законодавства України.
Так, позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водночас, згідно інформації з мобільного додатку «Резерв+», данні уточнено вчасно (а.с.8).
З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку примітки до статті 210 КУпАП та дійшов помилкового висновку про законність спірної постанови.
Отже, на думку суду апеляційної інстанції, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП (у розумінні примітки до статті 210 КУпАП).
Щодо твердження апелянта про неналежне його повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Тобто, має бути сукупність умов - підтвердження своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи і відсутність клопотання порушника про відкладення її розгляду.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки:
"Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення".
В апеляційній скарзі позивач звертає увагу суду, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбувся без його належного повідомлення про такий розгляд.
Одним із обов'язків органу (посадової особи), що розглядає справу, є встановлення того чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідач, згідно покладених на нього обов'язків, мав забезпечити можливість позивача завчасно дізнатися про дату, час і місце розгляду своєї справи, оскільки це є передумовою реалізації інших процесуальних прав - права на участь, заперечення, подання доказів, захист.
У спірному випадку встановлено, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто відповідачем за відсутності позивача.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про розгляд 08.06.2025 о 10:00 год. справи про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Отже, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/6647 від 08.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Щодо розподілу судових витрат, слід указати таке.
Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать обставини справи, позивачем за подання позову та апеляційної скарги сплачено судовий збір на загальну суму 1331,60 грн (605,60 грн - 1 інстанція та 726,00 грн - 2 інстанція).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 слід стягнути суму судового збору на користь позивача за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1331,60 грн.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 березня 2026 року по справі № 946/4737/25, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн, 00 коп. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 08.06.2025 року № 1/6647.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 60 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький